Ви зауважили, як непомітно і водночас невблаганно змінюється світ? Ще недавно інтернет підключали через телефонний кабель, а вже сьогодні штучний інтелект проник у сфери нашого життя. Та дещо залишається незмінним — ставлення молодих колег до старших. Чому так стається і де вихід із замкненого кола, розбирався Jobs.ua.

Відсутність ієрархії: де тут проблема?

Побудова горизонтальних структур в організації дає чимало переваг: простіше впроваджувати інноваційні рішення, комунікація між топ-менеджерами і рядовими працівниками ефективніша в рази. Та не все так безхмарно, як виявило дослідження Квінслендського університету.

Доктор Чад Чіу з колегами виявили побічний ефект відсутності ієрархії в компаніях. Коли старші і молоді працівники опиняються поруч на однакових посадах, молоде покоління схильне робити певні висновки. Приміром, 25-річний працівник, поглядаючи на 50-річного колегу, не думатиме про командний дух. Він думатиме: «Що з ним не так? Чому він виконує ту саму роботу, яку виконують його молоді колеги?»

Цікаве спостереження, чи не так? Щоб краще розібратися у проблемі, дослідники опитали майже двісті співробітників консалтингових і технологічних компаній Тайваню. А потім ще й провели повторний експеримент в Австралії, щоб підтвердити висновки.

У чому полягала суть експерименту? Його учасникам пропонували оцінити 55-річного інженера, який має вирішити нагальну виробничу проблему. З’ясувалося, що молодь низько оцінила йому компетентність. Ні, вони не вважали його поганою людиною, вони сприймали старшого колегу як милого приємного дідуся. Тобто людину, яка підтримає розмову, розповість анекдот і піділлє квіти в офісі. Та коли виникає термінова ситуація, молоді колеги не бачать у його діях користі.

Реакція керівництва? Теж не втішає

Іронія полягає в тому, що реакція керівництва теж викривлена.

Здавалося б, менеджер повинен зауважити, що молодь уникає спілкування зі старшим колегою, і якісно втрутитися. На практиці бачимо інше: менеджер помічає, що працівник сидить без діла, ніхто з ним не взаємодіє, не ділиться інформацією, і замість розпізнавання елементарного снобізму з боку молодих колег робить хибні висновки: «Здається, він уже не витягує».

Коло замкнулося. Старшому колезі не вдається розкрити свій потенціал, бо його за замовчуванням вважають нездалим. Ну а потім ще й від начальства прилетить за те, що не показує результатів.

Який вихід із замкненого кола?

Автори дослідження стверджують: розірвати зачароване коло можна. І вирішувати цю проблему, як не дивно, потрібно передусім старшим колегам. Не відмовчуватися в колективі, а говорити про свої навички, досвід і минулі досягнення. Таки щось бачила людина за свої 55 чи 60 років життя, чи не так?

Ну а менеджерам варто відходити від шаблонних оцінювань і не співвідносити компетенції працівника з його зовнішніми ознаками. Сивина, зморшки — нікуди від них не дінешся у зрілому віці, і молоді, схильній до надмірних перебільшень і снобізму, варто про це пам’ятати.

Бо минуть десятиліття і молоді колеги, які сьогодні з поблажливою посмішкою ігнорують старшого колегу, опиняться на його місці.