Бути незамінним на своїй роботі — це добре чи погано? З першого погляду здається, що нічого поганого тут немає. Та якщо призадуматися, то з’ясується, що незамінність працівника часто виступає головною причиною, чому він досі обіймає стару посаду.

Розберемо разом із Jobs.ua, як плато похвали стає бетонною плитою для працівника, який у всьому хоче бути ідеальним для свого боса.

У чому полягає пастка похвали?

Похвала є хорошим стимулом для початківців. Спочатку вона окрилює і показує самому собі, та й начальству теж, що все робиться правильно. А потім так стається, що вона непомітно перетворюється на бетонний саркофаг.

З’ясуємо, чому так відбувається і як цьому протистояти.

Цей корпоративний феномен відомий людству ще до появи сучасних офісів, фірм і корпорацій. У кожному офісі є свій власний Супермен. Людина-рятівник, яка завжди порятує проєкт, що летить в прірву. Неприємні ситуації на роботі, які треба розгребти все до дедлайна? Не проблема, є офісний Супермен (чи Суперґьорл): коли дедлайни ламаються, ця прекрасна людина витягує їх на власному горбі. У відповідь лунають порції похвали: «Друже, як добре, що ти є в нас! На тебе завжди можна покластися», «Ти наш рятівник», «Що б ми без тебе робили?».

Офісний рятівник сяє, старається працювати ще більше. І чекає, чекає на закономірний крок з боку начальства — довгождане підвищення. А підвищення якраз-таки немає. Збігають місяці, роки, підвищення на фірмі відбуваються регулярно, але підвищують інших людей. Підвищують тих, кого на нарадах називають стратегами чи аналітиками, бо їхня робота бачиться для компанії «стратегічною». Наша ж робоча конячка з усмішкою і хвилюванням отримує грамоти, поплескування по плечу і... залишається на своїй посаді надалі.

Якщо з вами коли-небудь траплялося щось подібне, ви потрапляли на плато похвали. Тут застрягають на роки, якщо не на все життя, якщо цьому не протидіяти.

Надійний. Безвідмовний. Відповідальний… Нуль репутації

Май працівник бодай краплю самоповаги, з часом йому стане зрозуміло: гарні слова, які раніше сприймалися з оптимізмом і надією — безвідмовний, відповідальний, старанний — стають не компліментом, а тавром. Тавром від начальства, бо бізнес мислить сухо і прагматично, цифрами і метриками, а в цьому ділі надійні тяглові конячки ох як потрібні. Надійні конячки мають звичку мовчати і не заявляти про себе й свої амбіції начальству, але от у чому річ — репутацію інакше не заробиш.

У компаніях саме репутація визначає, яку роботу і посаду ви отримаєте завтра. Якщо ваше ім'я асоціюється зі стратегією — вас розглядають як керівника. Якщо з гасінням пожеж і стабілізацією хаосу — ви ідеальний виконавець. Той самий гвинтик, що тримає конструкцію від розпаду.

Чому так відбувається?

Логічно припустити, що жоден адекватний начальник не забере людину з посади, де вона ідеально закриває всі дірки. Підвищити такого працівника? А навіщо створювати собі проблему в поточних робочих процесах? Де шукати ще одну таку відповідальну персону? Кому розгрібати рутину?

Бачите, скільки питань турбує голову керівника, якби й зайшла мова про те, щоб підвищити ідеального працівника? І ми ще навіть не почали. Отож на практиці виходить, що простіше й безпечніше залишити людину там, де вона є. І щедро при цьому поливати похвалою. Комусь — підвищення, комусь — ілюзія прогресу.

Як цьому протидіяти?

Тямуща людина збагне — вона потрапила в пастку. Позбавитися відчуття «загрузлості» важко, проте воно мучитиме доти, доки чесно не скажеш собі: «Досить. Хочу, щоб мене помітили. Хочу розвитку. Хочу прогресу».

Авжеж, знадобиться сміливість. Спершу, щоб визнати, щоб чесно сказати собі: існує така ось проблема. Ну а потім сміливість знадобиться, щоб заявити про себе начальству. Про свої цілі. Інакше не бачити кар’єрного просування, як власних вух.

Отож порада усім, хто опинився в подібній ситуації — зняти рожеві окуляри і послухати, за що саме вам плескають у долоні:

1. Вам дякують за те, що ви розгребли наслідки, чи кличуть порадитися ще до ухвалення рішень?
2. Ви є тим, хто рятує ситуацію сьогодні, чи тим, хто визначає напрямки розвитку компанії в майбутньому?
3. Вас цінують за кількість виконаних завдань чи за реальний вплив на бізнес?

Як бачимо, старанно й відповідально працювати — цього мало. Корпоративний світ винагороджує за те, як вас сприймають. А енний комплімент від боса — прямий сигнал того, що ви є зручним і корисним саме там, де зараз перебуваєте. Відпускати з нього ніхто вас не збирається.

Поки ви самі цього по-справжньому не захочете.