Як добре було б, якби на дейліках можна було просто мовчати, еге ж? Максимум сказати: «Я в роботі» — і далі жити своє життя. Це легко й приємно, але працює не завжди.

Наприклад, потрібно пройти онбординг чи отримати підвищення. Щоб здобути бажане, треба запам’ятатися й показати, що ви активні і круті. Отож доведеться перебороти себе, увімкнути мікрофон або сформулювати думки в чаті. Добре, що є способи зробити ці речі приємнішими. Про такі практики й поговоримо далі.

Запропонуйте експеримент

Іноді ми надто серйозно ставимося до власних ідей. Здається, що якщо пропонувати щось, то думка має бути бездоганною. Інакше колеги розчаруються, керівник запам’ятає провал, а соціальний рейтинг впаде до нуля. Насправді зазвичай ніхто не оцінює людину за однією думкою. Люди запам’ятовують те, як людина загалом працює, спілкується та розв’язує завдання.

Спробуйте подивитися на свої ідеї по-іншому — не як на рішення, від якого залежить ваша репутація, а як на експеримент, який може провалитися. Якщо не спрацює — нічого страшного, ви просто запропонували. Спрацює — чудово, ви молодець.

Що можна сказати:

• «А що, як спробуємо так протягом тижня й подивимося на результат?»
• «Є ідея. Давайте протестуємо її на одному завданні та порівняємо, що вийде».
• «Не впевнений, що це підійде всім, але можна перевірити на невеликому обсязі роботи».

Ви не обіцяєте, що ідея точно спрацює, а пропонуєте перевірити гіпотезу. Психологічно це набагато простіше.

Протестуйте ідею

Для цього вам знадобиться один колега. Бажано той, хто давно працює в компанії, розуміє внутрішню кухню і з ким ви вже встигли подружитися.

Отож надішліть колезі свою ідею. По-перше, отримаєте дружній фідбек. Колега навряд чи стане жорстко критикувати або переходити на особистості. По-друге, ви згодом набагато спокійніше винесете пропозицію на всю команду, бо зрозумієте, як інші критикуватимуть її та як їм відповідати. Менше невизначеності — менше тривоги.

П’ятикратне «І що буде?»

Є такий бізнес-метод — «П’ять чому». Він допомагає дістатися до справжньої проблеми. Людина послідовно п’ять разів ставить запитання «Чому?», доки не дістається першопричини.

З ініціативністю можна зробити те саме. Тільки замість «Чому?» запитайте себе: «І що буде?» Наприкінці ланцюжка зазвичай не відбувається нічого такого, що складно пережити.

1. І що буде, якщо я запропоную ідею? Мені скажуть, що вона не підходить.
2. І що буде? Не будемо нічого робити.
3. І що буде? Буде не дуже приємно.
4. І що буде? Піду далі працювати над своїми завданнями.
5. І що буде? За пару днів усі забудуть цю розмову.

Спробуйте один раз

Необов’язково одразу ставати найактивнішим у команді. Спробуйте поставити собі одну невелику мету — цього тижня зробити те, чого раніше ви б нізащо не зробили. Наприклад:

• Поділитися в командному чаті чимось корисним;
• Розповісти на ретроспективі про одну річ, яка вам не сподобалася в проєкті;
• Запропонувати взяти на себе невелику частину нового проєкту.

Наступного тижня оберіть щось інше. Головне — не намагатися змінити свою поведінку за один день. Так ви поступово звикнете проявляти себе. А потім зникне й це відчуття, що доводиться щоразу здійснювати подвиг.

Відкладене надсилання

Буває, що ідея хороша, а надсилати її не хочеться. Що робити? Просто не видаляйте текст, а відкладіть надсилання до завтрашнього ранку. Відкладене надсилання можна налаштувати в месенджерах або в пошті.

Головне — не перечитуйте текст, інакше можна засумніватися в ідеї та все видалити. Правило тут таке: якщо повідомлення вже відкладене, дороги назад немає.

Ну і насамкінець — не соромтеся. Поганих ідей не буває, натомість є ідеї, яким спочатку надали негативного забарвлення. Не треба заздалегідь знецінювати власні думки. Можливо те, що здається вам дрібницею, для команди стане відкриттям.