Суперечки довкола віддаленої роботи не вщухають. Поки одні компанії намагаються повернути працівників у офіси, інші пробують налагодити ефективну роботу гібридних команд. Ще інші компанії використовують дистанційку як бонус чи спосіб мотивації. То які проблеми віддаленої роботи бувають і як їх вирішувати?

Розглянемо разом із Jobs.ua, які варіанти рішень мають компанії, що наймають віддалених працівників чи гібридні команди.

Проблеми розрізнених команд і гібридного формату

Перелічені вище підходи мають свою логіку. Так чи інакше, керувати віддаленою чи гібридною командою нелегко, бо співробітник на дистанційці часто відрізняється від офісного, особливо якщо звичка працювати так формувалася роками. У компаніях з гібридним форматом може виникати конкуренція між тими, хто в офісі, і тими, хто працює з дому. Надмірний контроль призводить до звільнень, а його відсутність викликає у менеджерів тривогу. Щоб вирішити ці проблеми, компанії воліють встановлювати системи стеження за працівниками. Та це рідко допомагає.

Що потрібно визнати передусім?

Перш за все менеджменту варто усвідомити одну просту річ. Віддалена робота — це компроміс між керівником і працівником. Абсолютна довіра майже ніде не зустрічається, тому здорова частка підозр є природною для обох сторін. А це означає, що всі можливі аспекти співпраці потрібно обговорювати й узгоджувати заздалегідь.

Болюче місце працівників на дистанційці

Серед найважливіших проблем віддалених працівників назвемо зниження рівня залученості в робочі й корпоративні процеси компанії. Людина може бути лояльною до роботодавця, добре виконувати свою роботу, але водночас не відчувати сильної «корпоративної» єдності. Ізоляція та відсутність неформального спілкування поступово віддаляють співробітника від корпоративної культури. І це нормально: зарплата оплачує професійні навички і результати, а не повну емоційну відданість компанії. Часто ефективний, але дистанційний працівник приносить більше користі команді, ніж показово «ідейний» співробітник, який лише демонструє лояльність.

Вигорання і лінощі

Віддалений працівник теж може «вигоріти». Інколи навіть сильніше, ніж офісний колега. Чому? Робота з дому не усуває почуття самотності або нестачі визнання. Іноді компанія починає ставитися до такого працівника як до функції або зовнішнього підрядника: його рідше хвалять, менше підтримують і не обговорюють з ним труднощі. Відсутність визнання досягнень призводить до професійного вигорання.

Багато залежить від стилю керівництва. Якщо повсякчас підозрювати співробітника у недобросовісності, дорікати йому або контролювати кожен крок, мотивація швидко зникне. Насправді місце роботи майже не впливає на її результат. Набагато більше важать відповідальність і професійність. Якщо людина ефективно працює з дому, з кафе чи відволікається на домашні справи, та при цьому вчасно і якісно виконує завдання — ось це найголовніше. А якщо працівник любить уникати роботу, він чинитиме так і в офісі.

Навіть програми-наглядачі не допоможуть. Між іншим, це погана практика — запроваджувати трекінгові системи стеження за робочим часом. Вони знижують довіру, відволікають від роботи й не допомагають покращити результати.

Що робити компаніям?

Практика показує: якщо віддаленому працівнику дати можливість спокійно виконувати свої обов’язки, усе працює добре. Звісно, за умови, що це відповідальна й мотивована людина. Проте таких співробітників у командах не завжди вистачає, тож після отримання свободи дехто працює повільніше чи з втратою якості.

Керувати гібридною командою і загалом віддаленими працівниками легше, якщо пам’ятати два принципи. По-перше, віддалені співробітники — це люди, які потребують поваги та розуміння. По-друге, вони такі ж члени команди, як і ті, хто сидить в офісі, п’є каву та бере участь у нарадах. Лише з таким підходом віддалена робота принесе результат і компанії, і працівникам.