Аккаунт не активовано. Перевірте пошту . 
  1. Робота в Україні
  2. Законодавство та право
  3. Кодекс законів про працю України (КЗпП)
  4. Глава III: Трудовий договiр

Глава III: Трудовий договiр

  • Стаття 21. Трудовий договiр
  • Трудовий договiр є угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

    Працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторiн.

    Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дiї, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (в тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення i органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть встановлюватися угодою сторiн. Сфера застосування контракту визначається законами України. ( Офiцiйне тлумачення частини третьої статтi 21 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 12-рп/98 вiд 09.07.98 )

  • Стаття 22. Гарантiї при укладеннi, змiнi та припиненнi трудового договору
  • Забороняється необгрунтована вiдмова у прийняттi на роботу.

    Вiдповiдно до Конституцiї України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладеннi, змiнi та припиненнi трудового договору залежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової та нацiональної приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, членства у професiйнiй спiлцi чи iншому об'єднаннi громадян, роду i характеру занять, мiсця проживання не допускається.

    Вимоги щодо вiку, рiвня освiти, стану здоров'я працiвника можуть встановлюватись законодавством України.

  • Стаття 23. Строки трудового договору
  • Трудовий договiр може бути:

    1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
    2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторiн;
    3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

    Строковий трудовий договiр укладається у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.

  • Стаття 24. Укладення трудового договору
  • Трудовий договiр укладається, як правило, в письмовiй формi. Додержання письмової форми є обов'язковим:

    1) при органiзованому наборi працiвникiв;
    2) при укладеннi трудового договору про роботу в районах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я;
    3) при укладеннi контракту;
    4) у випадках, коли працiвник наполягає на укладеннi трудового договору у письмовiй формi;
    5) при укладеннi трудового договору з неповнолiтнiм (стаття 187 цього Кодексу);
    6) при укладеннi трудового договору з фiзичною особою;
    7) в iнших випадках, передбачених законодавством України.

    При укладеннi трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), про стан здоров'я та iншi документи.

    Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працiвника на роботу.

    Трудовий договiр вважається укладеним i тодi, коли наказ чи розпорядження не були виданi, але працiвника фактично було допущено до роботи.

    Особi, запрошенiй на роботу в порядку переведення з iншого пiдприємства, установи, органiзацiї за погодженням мiж керiвниками пiдприємств, установ, органiзацiй, не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.

    Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

  • Стаття 24-1. Реєстрацiя трудового договору
  • У разi укладення трудового договору мiж працiвником i фiзичною особою фiзична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працiвника до роботи зареєструвати укладений у письмовiй формi трудовий договiр у державнiй службi зайнятостi за мiсцем свого проживання у порядку, визначеному Мiнiстерством працi та соцiальної полiтики України.

  • Стаття 25. Заборона вимагати при укладеннi трудового договору деякi вiдомостi та документи
  • При укладеннi трудового договору забороняється вимагати вiд осiб, якi поступають на роботу, вiдомостi про їх партiйну i нацiональну приналежнiсть, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

  • Стаття 25-1. Обмеження спiльної роботи родичiв на пiдприємствi, в установi, органiзацiї
  • Власник вправi запроваджувати обмеження щодо спiльної роботи на одному i тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї осiб, якi є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, дiти, а також батьки, брати, сестри i дiти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язкiв вони безпосередньо пiдпорядкованi або пiдконтрольнi один одному.

    На пiдприємствах, в установах, органiзацiях державної форми власностi порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.

  • Стаття 26. Випробування при прийняттi на роботу
  • При укладеннi трудового договору може бути обумовлене угодою сторiн випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу.

    В перiод випробування на працiвникiв поширюється законодавство про працю.

    Випробування не встановлюється при прийняттi на роботу: осiб, якi не досягли вiсiмнадцяти рокiв; молодих робiтникiв пiсля закiнчення професiйних навчально-виховних закладiв; молодих спецiалiстiв пiсля закiнчення вищих навчальних закладiв; осiб, звiльнених у запас з вiйськової чи альтернативної (невiйськової) служби; iнвалiдiв, направлених на роботу вiдповiдно до рекомендацiї медико-соцiальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийняттi на роботу в iншу мiсцевiсть i при переведеннi на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю, а також в iнших випадках, якщо це передбачено законодавством.

  • Стаття 27. Строк випробування при прийняттi на роботу
  • Строк випробування при прийняттi на роботу, якщо iнше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох мiсяцiв, а в окремих випадках, за погодженням з вiдповiдним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести мiсяцiв.

    Строк випробування при прийняттi на роботу робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця.

    Якщо працiвник в перiод випробування був вiдсутнiй на роботi у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або з iнших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн був вiдсутнiй.

  • Стаття 28. Результати випробування при прийняттi на роботу
  • Коли строк випробування закiнчився, а працiвник продовжує працювати, то вiн вважається таким, що витримав випробування, i наступне розiрвання трудового договору допускається лише на загальних пiдставах.

    Якщо протягом строку випробування встановлено невiдповiднiсть працiвника роботi, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправi розiрвати трудовий договiр. Розiрвання трудового договору з цих пiдстав може бути оскаржене працiвником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв у питаннях звiльнення.

  • Стаття 29. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу проiнструктувати працiвника i визначити йому робоче мiсце
  • До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

    1) роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та проiнформувати пiд розписку про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн буде працювати, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їх впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;
    2) ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;
    3) визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його необхiдними для роботи засобами;
    4) проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.

  • Стаття 30. Обов'язок працiвника особисто виконувати доручену йому роботу
  • Працiвник повинен виконувати доручену йому роботу особисто i не має права передоручати її виконання iншiй особi, за винятком випадкiв, передбачених законодавством.

  • Стаття 31. Заборона вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором
  • Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати вiд працiвника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

  • Стаття 32. Переведення на iншу роботу. Змiна iстотних умов працi
  • Переведення на iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї, а також переведення на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або в iншу мiсцевiсть, хоча б разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, допускається тiльки за згодою працiвника, за винятком випадкiв, передбачених у статтi 33 цього Кодексу та в iнших випадках, передбачених законодавством.

    Не вважається переведенням на iншу роботу i не потребує згоди працiвника перемiщення його на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї на iнше робоче мiсце, в iнший структурний пiдроздiл у тiй же мiсцевостi, доручення роботи на iншому механiзмi або агрегатi у межах спецiальностi, квалiфiкацiї чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права перемiщати працiвника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

    У зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi допускається змiна iстотних умов працi при продовженнi роботи за тiєю ж спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи посадою. Про змiну iстотних умов працi - систем та розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, сумiщення професiй, змiну розрядiв i найменування посад та iнших - працiвник повинен бути повiдомлений не пiзнiше нiж за два мiсяцi.

    Якщо колишнi iстотнi умови працi не може бути збережено, а працiвник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договiр припиняється за пунктом 6 статтi 36 цього Кодексу.

  • Стаття 33. Тимчасове переведення працiвника на iншу роботу, не обумовлену трудовим договором
  • Тимчасове переведення працiвника на iншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

    Власник або уповноважений ним орган має право перевести працiвника строком до одного мiсяця на iншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працiвниковi за станом здоров'я, лише для вiдвернення або лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, епiдемiй, епiзоотiй, виробничих аварiй, а також iнших обставин, якi ставлять або можуть поставити пiд загрозу життя чи нормальнi життєвi умови людей, з оплатою працi за виконану роботу, але не нижчою, нiж середнiй заробiток за попередньою роботою.

    У випадках, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, забороняється тимчасове переведення на iншу роботу вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дитину-iнвалiда або дитину вiком до шести рокiв, а також осiб вiком до вiсiмнадцяти рокiв без їх згоди.

  • Стаття 34. Тимчасове переведення на iншу роботу в разi простою
  • Простiй - це зупинення роботи, викликане вiдсутнiстю органiзацiйних або технiчних умов, необхiдних для виконання роботи, невiдворотною силою або iншими обставинами.

    У разi простою працiвники можуть бути переведенi за їх згодою з урахуванням спецiальностi i квалiфiкацiї на iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї на весь час простою або на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю, але в тiй самiй мiсцевостi на строк до одного мiсяця.

  • Стаття 36. Пiдстави припинення трудового договору
  • Пiдставами припинення трудового договору є:

    1) угода сторiн;
    2) закiнчення строку (пункти 2 i 3 статтi 23), крiм випадкiв, коли трудовi вiдносини фактично тривають i жодна з сторiн не поставила вимогу про їх припинення;
    3) призов або вступ працiвника на вiйськову службу, направлення на альтернативну (невiйськову) службу;
    4) розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39), з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (статтi 40, 41) або на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
    5) переведення працiвника, за його згодою, на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або перехiд на виборну посаду;
    6) вiдмова працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмова вiд продовження роботи у зв'язку iз змiною iстотних умов працi;
    7) набрання законної сили вироком суду, яким працiвника засуджено (крiм випадкiв звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням) до позбавлення волi або до iншого покарання, яке виключає можливiсть продовження даної роботи;
    8) пiдстави, передбаченi контрактом.

    Змiна пiдпорядкованостi пiдприємства, установи, органiзацiї не припиняє дiї трудового договору.

    У разi змiни власника пiдприємства, а також у разi його реорганiзацiї (злиття, приєднання, подiлу, видiлення, перетворення) дiя трудового договору працiвника продовжується. Припинення трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разi скорочення чисельностi або штату працiвникiв (пункт 1 частини першої статтi 40).

  • Стаття 37. Припинення трудового договору з працiвником, направленим за постановою суду на примусове лiкування
  • Статтю 37 виключено на підставі Закону N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009

  • Стаття 38. Розiрвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з iнiцiативи працiвника
  • Працiвник має право розiрвати трудовий договiр, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижнi. У разi, коли заява працiвника про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовжувати роботу (переїзд на нове мiсце проживання; переведення чоловiка або дружини на роботу в iншу мiсцевiсть; вступ до навчального закладу; неможливiсть проживання у данiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком; вагiтнiсть; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирiчного вiку або дитиною-iнвалiдом; догляд за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи; вихiд на пенсiю; прийняття на роботу за конкурсом, а також з iнших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр у строк, про який просить працiвник.

    Якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження про звiльнення не залишив роботи i не вимагає розiрвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправi звiльнити його за поданою ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого працiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору.

    Працiвник має право у визначений ним строк розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

  • Стаття 39. Розiрвання строкового трудового договору з iнiцiативи працiвника
  • Строковий трудовий договiр (пункти 2 i 3 статтi 23) пiдлягає розiрванню достроково на вимогу працiвника в разi його хвороби або iнвалiдностi, якi перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статтi 38 цього Кодексу.

    Спори про дострокове розiрвання трудового договору вирiшуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв.

  • Стаття 39-1. Продовження дiї строкового трудового договору на невизначений строк
  • Якщо пiсля закiнчення строку трудового договору (пункти 2 i 3 статтi 23) трудовi вiдносини фактично тривають i жодна iз сторiн не вимагає їх припинення, дiя цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

    Трудовi договори, що були переукладенi один чи декiлька разiв, за винятком випадкiв, передбачених частиною другою статтi 23, вважаються такими, що укладенi на невизначений строк.

  • Стаття 40. Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу
  • Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

    1) змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї, реорганiзацiї, банкрутства або перепрофiлювання пiдприємства, установи, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв; ( Пункт 1-1 статтi 40 втратив чиннiсть на пiдставi Закону N вiд 12.07.94 )
    2) виявленої невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров'я, якi перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
    3) систематичного невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрiшнього трудового розпорядку, якщо до працiвника ранiше застосовувалися заходи дисциплiнарного чи громадського стягнення;
    4) прогулу (в тому числi вiдсутностi на роботi бiльше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
    5) нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасової непрацездатностi, не рахуючи вiдпустки по вагiтностi i родах, якщо законодавством не встановлений тривалiший строк збереження мiсця роботи (посади) при певному захворюваннi. За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв'язку з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням, мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;
    6) поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;
    7) появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння;
    8) вчинення за мiсцем роботи розкрадання (в тому числi дрiбного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенцiї якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу.

    Звiльнення з пiдстав, зазначених у пунктах 1, 2 i 6 цiєї статтi, допускається, якщо неможливо перевести працiвника, за його згодою, на iншу роботу.

    Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм звiльнення за пунктом 5 цiєї статтi), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюється на випадок повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї.

  • Стаття 41. Додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категорiями працiвникiв за певних умов
  • Крiм пiдстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договiр з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу може бути розiрваний також у випадках:

    1) одноразового грубого порушення трудових обов'язкiв керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступниками, головним бухгалтером пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступниками, а також службовими особами митних органiв, державних податкових iнспекцiй, яким присвоєно персональнi звання, i службовими особами державної контрольно-ревiзiйної служби та органiв державного контролю за цiнами;
    1-1) винних дiй керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, внаслiдок чого заробiтна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмiрах, нижчих вiд установленого законом розмiру мiнiмальної заробiтної плати;
    2) винних дiй працiвника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності цiнностi, якщо цi дiї дають пiдстави для втрати довiр'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
    3) вчинення працiвником, який виконує виховнi функцiї, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даної роботи.

    Розiрвання договору у випадках, передбачених цiєю статтею, провадиться з додержанням вимог частини третьої статтi 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 i 3, - також вимог статтi 43 цього Кодексу.

  • Стаття 42. Переважне право на залишення на роботi при вивiльненнi працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi
  • При скороченнi чисельностi чи штату працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi переважне право на залишення на роботi надається працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiєю i продуктивнiстю працi.

    При рiвних умовах продуктивностi працi i квалiфiкацiї перевага в залишеннi на роботi надається:

    1) сiмейним - при наявностi двох i бiльше утриманцiв;
    2) особам, в сiм'ї яких немає iнших працiвникiв з самостiйним заробiтком;
    3) працiвникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї;
    4) працiвникам, якi навчаються у вищих i середнiх спецiальних учбових закладах без вiдриву вiд виробництва;
    5) учасникам бойових дiй, iнвалiдам вiйни та особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" ;
    6) авторам винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй;
    7) працiвникам, якi дiстали на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї трудове калiцтво або професiйне захворювання;
    8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти рокiв з часу повернення на постiйне мiсце проживання до України;
    9) працiвникам з числа колишнiх вiйськовослужбовцiв строкової служби та осiб, якi проходили альтернативну (невiйськову) службу, - протягом двох рокiв з дня звiльнення їх зi служби.

    Перевага в залишеннi на роботi може надаватися й iншим категорiям працiвникiв, якщо це передбачено законодавством України.

  • Стаття 42-1. Переважне право на укладення трудового договору у разi поворотного прийняття на роботу
  • Працiвник, з яким розiрвано трудовий договiр з пiдстав, передбачених пунктом 1 статтi 40 цього Кодексу (крiм випадку лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разi поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працiвникiв аналогiчної квалiфiкацiї.

    Переважне право на укладення трудового договору у разi поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статтi 42 цього Кодексу, та в iнших випадках, передбачених колективним договором.

    Умови вiдновлення соцiально-побутових пiльг, якi працiвники мали до вивiльнення, визначаються колективним договором.

  • Стаття 43. Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
  • Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

    У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

    Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

    У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

    Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

    Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

    Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

    Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

    Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

  • Стаття 43-1. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
  • Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
    ліквідації підприємства, установи, організації;
    незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
    звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
    поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
    звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
    звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
    звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
    звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

    Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

  • Стаття 44. Вихідна допомога
  • При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

  • Стаття 45. Розiрвання трудового договору з керiвником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)
  • На вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, якщо вiн порушує законодавство про працю, про колективнi договори i угоди, Закон України "Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi" .

    Якщо власник або уповноважений ним орган, або керiвник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розiрвання трудового договору, не згоден з цiєю вимогою, вiн може оскаржити рiшення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рiшення. У цьому разi виконання вимоги про розiрвання трудового договору зупиняється до винесення судом рiшення.

    У разi, коли рiшення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано i не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду дiяльнiсть або бездiяльнiсть посадових осiб, органiв, до компетенцiї яких належить розiрвання трудового договору з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї.

  • Стаття 46. Вiдсторонення вiд роботи
  • Вiдсторонення працiвникiв вiд роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разi: появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння; вiдмови або ухилення вiд обов'язкових медичних оглядiв, навчання, iнструктажу i перевiрки знань з охорони працi та протипожежної охорони; в iнших випадках, передбачених законодавством.

  • Стаття 47. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працiвником i видати йому трудову книжку
  • Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу.

    У разi звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу вiн зобов'язаний також у день звiльнення видати йому копiю наказу про звiльнення з роботи. В iнших випадках звiльнення копiя наказу видається на вимогу працiвника.

  • Стаття 48. Трудовi книжки
  • Трудова книжка є основним документом про трудову дiяльнiсть працiвника.

    Трудовi книжки ведуться на всiх працiвникiв, якi працюють на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або у фiзичної особи понад п'ять днiв. Трудовi книжки ведуться також на позаштатних працiвникiв при умовi, якщо вони пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню.

    Працiвникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пiзнiше п'яти днiв пiсля прийняття на роботу.

    До трудової книжки заносяться вiдомостi про роботу, заохочення та нагороди за успiхи в роботi на пiдприємствi, в установi, органiзацiї; вiдомостi про стягнення до неї не заносяться.

    Порядок ведення трудових книжок визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

  • Стаття 49. Видача довiдки про роботу та заробiтну плату
  • Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працiвниковi на його вимогу довiдку про його роботу на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї iз зазначенням спецiальностi, квалiфiкацiї, посади, часу роботи i розмiру заробiтної плати.



КЗпП України: всі статті →
Повернутися до змісту →
↑ Вгору