Як ви уже здогадалися, в цій статті поговоримо не про свято усіх закоханих, а про інше цікаве свято, яке причетні до комп’ютерних спеціальностей люди святкують сьогодні. До вашої уваги – матеріал від Jobs.ua про День комп’ютерника, жінок-програмісток та їхню любов до науки.

Чому 14-те лютого – День комп’ютерника?

Здавалося б, кому прийшло на думку 14-те лютого зробити також День комп’ютерника, на додачу до Дня всіх закоханих? Але цю дату взяли не зі стелі: в 1946-му році був створений ENIAC, перший комп’ютер у світі. Звичайно, він був величезним і громіздким, але початок новій ері було покладено. В нашій країні це свято вперше відсвяткували, до речі, тільки в 2009-му році.

Від Ади Лавлейс до програмісток 21-го століття: любов до науки долає усі перепони

Любов – невмируща сила, погоджуєтесь із цим твердженням? Любов до коханої людини, любов до світу, до улюбленої справи здатна творити дива: люди долають найбільші труднощі, тільки щоб досягти бажаного. Жінкам на шляху до виборювання своїх прав – в науці і суспільстві – довелося нелегко. І все ж завдяки таким жінкам, як Ада Лавлейс, Карен Спарк Джонс, Бетті Холбертон до жінок-програмісток почали ставитися з повагою. І є за що, дорогі читачі, є за що: приміром, Карен Спарк Джонс, яка написала дисертацію «Синонімія і семантична класифікація», своїми ідеями значно випередила наукові досягнення свого часу (1960-ті рр.). Комп’ютерниця своїм життєвим прикладом з успіхом довела, що жінки нічим не поступаються чоловікам в питаннях інтелекту та розуму, просто потрібно дати їм можливість навчатися, реалізовувати свої цілі і плани. Їй належить фраза «Інформатика занадто важлива, щоб залишати її тільки чоловікам». Що цікаво, Карен Спарк Джонс була переконана, що жінки у програмуванні можуть поглянути на ту ж саму проблему під іншим кутом зору. Це вносить різноманітність у процес розробки і відкриває нові перспективи, вважала ця винахідниця, основною спеціалізацією якої була обробка мови та інформації в Кембриджі.

До речі, про Аду Лавлейс. Дочка видатного поета Байрона, Ада теж залишила помітний слід в історії, хоча прожила всього лиш 36 років. Саме вона здійснила опис ранньої версії обчислювальної машини Чарльза Беббіджа, і може по праву вважатися однією з найперших програмістів в історії, а такі звичні усім комп’ютерникам терміни як «цикл» та «робоча комірка», у вжиток ввела саме вона. Нагадуємо, це середина 19-го століття, коли відсоток жінок у науці, як і в інших сферах життя, був просто мізерним.

Бетті Холбертон – ще одна чудова жінка-винахідниця, про яку згадувалось вище у статті. Якщо ви цікавилися процесом створення першого у світі комп’ютера, вам знайоме це прізвище, адже Бетті Холбертон належить до групи вчених, які займалися розробкою ENIAC’а. В мережі навіть можна відшукати старе чорно-біле фото, на якому зображений і комп’ютер, і сама розробниця. Окрім неї, в групі розробників працювало ще п’ять жінок, яких так і називали – «ENIAC girls».

І, нарешті, згадаємо ще одну чудову винахідницю – Хеді Ламар, яка з дитинства любила математику. І не тільки математику – свого часу її акторські здібності і врода поставили на вуха весь Голлівуд! Її акторська гра і внесок у кінематограф були удостоєні зірки на голлівудській Аллеї Слави. А в історії науки та технологій вона назавжди залишиться винахідницею, яка разом із композитором Джорджем Антейлом розробила технологію, що лягла в основу сучасного безпровідного зв’язку: як мобільного зв’язку, так і Wi-Fi, GPS і Bluetooth.

Вітаємо усіх читачів нашого сайту з цими чудовими святами, а також святом книгодарування, між іншим. Читайте чудові книги, даруйте їх коханим і все буде добре!