Это предусмотрено законопроектом от 2 октября 2009 г.
Согласно проекту закона, для предприятий, учреждений и организаций устанавливается норматив рабочих мест для трудоустройства молодежи, которая закончила или прекратила учебу в средних общеобразовательных школах, профессионально-технических или высших учебных заведениях, уволилась со срочной службы или альтернативной (невоенной) службы и которой предоставляется первое рабочее место, в размере не менее 5% среднеучетной численности платных работников в год, а если работает от 10 до 25 человек – в количестве одного рабочего места.
Предприятия должны самостоятельно рассчитывать количество рабочих мест для трудоустройства молодежи, округляя до целого числа.
Предприятия, на которых на основном месте работают 10 и более человек, должны ежегодно предоставлять Фонду общеобязательного социального страхования на случай безработицы отчет о трудоустройстве молодежи.
Кроме того, законодательством предусмотрена ответственность за непредоставление руководителем предприятия в Фонд данного отчета
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?