Анекдот возник к месту - на эту душещипательную тему лондонская Times как раз опубликовала статью, основанную на наблюдениях и рекомендациях британских экспертов, хорошо осведомленных о тонкостях взаимоотношений администрации с наемными работниками в контексте денежных вознаграждений. Вот их смысловое содержание.
Итак, рекомендация первая. Никогда на пьяных вечеринках не выслушивайте россказни друзей и знакомых, сколько они зарабатывают, и не бегите к менеджеру на следующее утро с требованием повысить вам оклад жалования, да еще с тяжелой головой. У менеджера может сложиться о вас предосудительное мнение, и вы, рассчитывая добиться "равенства" с друзьями, в итоге ничего не получите.
Второе. Не требуйте повышения заработка, исходя исключительно из собственных оценок своей профессиональной деятельности и способностей, тем более если вы на пальцах не сможете конкретно доказать, чем оправдано такое требование.
Третье. Не отпугивайте потенциального инвестора требованием о высоком вознаграждении труда, иначе он сунет обратно в карман раскрытую для подписи чековую книжку.
Четвертое. Не пытайтесь воздействовать на своего начальника в неформальной обстановке - на вечеринке, например, когда все вокруг пьют и веселятся. Отложите разговор до офиса.
Пятое. Никогда не угрожайте уйти с работы, полагаясь на свою исключительность. Это не так, и на самом деле вас легко заменить. Кроме того, известны случаи, когда работники, соблазняясь на более высокую ставку, потом выясняли, что на новом месте отсутствуют, например, пенсионные выплаты и другие льготы. Так что, прикинув "баш на баш", выходит то же самое. Что тогда остается? Проситься назад, откуда ушли?
Шестое. Не давите на босса, поскольку такое давление он может воспринять как личный выпад против него, и это заставит его перейти в оборону. Куда благоразумнее, вместо представления, что вас нещадно эксплуатируют, добиться позитивной реакции путем рассуждений о перспективах и будущем заработке, позволив тем самым шефу думать, что именно он вознаграждает вас за хорошо сделанную работу, а не уступает давлению.
И, наконец, седьмое. Никогда не плачьтесь в платочек перед начальством о своих личных бедах и напастях, намекая на то, что повышение зарплат будет им "достойной компенсацией". Это глупо и смешно. Лучше сразу соглашайтесь выполнять, скажем, сверхурочную работу за дополнительные деньги. Это более верный способ приработка.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.