Навіть, не розуміючи англійську, сучасні люди, здебільш узяли на озброєння чимало термінів, що звучать суто англійською але не потребують сьогодні перекладу, стаючи в мові українській, стандартними назвами речей, подій або процесів.

Такі поняття, як «hard skills» та «soft skills» - відносно нові, й означають певні «жорсткі» та «м’які» професійні та робочі навички, відповідно.

Що це таке?

Під поняттям «hard skills», загалом мають на увазі такі робочі навички, яким людину можна навчити та які можуть бути як-небудь виміряні. Наприклад, вивчаючи інструкції та розуміючи техніку виконання роботи, людина набуває саме «жорстких вмінь». До речі, виміряти їх «глибину» може допомогти екзамен наприкінці навчання або виконання тестової роботи за отриманим фахом.

Такі вміння, як знання іноземної мови, вміння керувати авто, навчання роботі із комп’ютерною програмою чи, взагалі, вміння читати – гарні приклади саме «жорстких навичок» або «hard skills».

До «soft skills» належать навички, що прийнято називати «універсальними компетенціями» та які дуже складно виміряти чи обчислити за умовною «кількістю». Для кращого розуміння того, що це за навички, слід використати іншу, не трендову їх назву – особисті якості. Саме це мається на увазі, коли мова йдеться про наявність в людини цих самих «м’яких навичок».

Такі якості, а точніше їх наявність, насамперед, залежить від певних особливостей характеру людини та власного унікального досвіду, який людина отримує протягом життя. Рівновага, вміння працювати у стресових ситуаціях, пунктуальність, уважність, вміння «командної гри», вольові, соціальні компетенції та якості, що обумовлені певним рівнем інтелекту людини – ось приклади того, що відносять до складу «soft skills» робітника.

Звідки походять ці терміни або інформація для загального розвитку

Наприкінці 50-тих років минулого сторіччя, американські вчені з Міністерства Оборони прийшли до необхідності більш прискіпливого ставлення до «можливостей» своїх військових, започаткував низку необхідних для цього досліджень. З’ясувавши наявність різних але схожих (за напрямком) здібностей та навичок, дослідники поділили їх на «жорсткі» та «м’які» вміння, які допомагали більш ефективно використовувати потенціал солдат та сержантів армії Сполучених Штатів.

Спочатку, до поняття hard skills відносили конкретні професійні (солдатські професії) навички та вміння службовців, залишаючи для soft skills наявність певних компетенцій, що не могли бути отриманими завдяки одному навчанню. Пізніше, відома робота із назвою «Системи проектування військової підготовки», що побачила світ у далекому 1968 році, градуювала hard і soft навички, як такі, що «більш є навичками роботи з обладнанням та машинами й механізмами» або вмінням «краще поводитися з документацією, обліками та розуміти людські характери й особливості натури», відповідно.

Згодом, перекочувавши разом з іншими суто військовими термінами до світу бізнесу, такі вміння трохи розширили свою трактовку, сьогодні обумовлюючи вміння людей, про які говорилося вище.

Вміння-hard VS soft–навички

Ще такі вміння відрізняють за де-якими, наступними особливостями.

Наприклад, для надбання «жорстких навичок» людині, апріорі, потрібен інтелект (логічне мислення та гарний рівень IQ) за наявність яких відповідає ліва півкуля мозку. «М’які навички» та їх вдосконалення, залежить від того, наскільки розвинута права півкуля мозку: саме у її компетенції знаходиться емоційність людини (EQ), її емпатія.

У той час, коли hard skills, здебільш однакові у конкретних напрямках діяльності, вимоги до soft skills можуть суттєво відрізнятися у кожній окремо узятій компанії. «Жорстке» вміння програмувати на конкретному рівні, наприклад Senior, вряд чи буде відрізнятися вимогами у будь-якій компанії. Принаймні, для такої «однаковості» вимог й прийняті загальні назви рівнів володіння цією наукою. Притому, «м’які» вимоги до комунікативної здатності тих самих фахівців рівня Senior, гарантовано можуть відрізнятися в компаніях, що працюють безпосередньо з клієнтами та таких, де розробники не мають аналогічного зв’язку з покупцем.

Коли hard skills можуть стати доступними через навчання за фахом, наявність та розвиток soft skills, здебільше, справа індивідуальна, що обумовлена характером чи емпатією кожної окремої людини.

Підтвердити власні «жорсткі навички» можна продемонструвавши, наприклад, диплом, отриманий після навчання. Наявність «м’яких вмінь», у деяких випадках, можна перевірити спеціальними тестами, а в інших – тільки у конкретній ситуації.

Не менш складно й виділити «більшу важливість» наявності в людини тих чи інших навичок. Наприклад, гарним фізиком може бути людина, що досконало оволоділа «жорсткими» знаннями та вміннями, психологом чи вихователем той, хто від народження має великий рівень «мякої» емпатії. У той самий час, робітник HR сфери або головний бухгалтер мають поєднувати конкретику знань та вміння «розуміти» людей та їх характери. Ну, а про зовнішні прояви «людяності» геніальних хірургів чи інших вдалих лікарів, й зовсім, людство складає анекдоти…

Й хоча, футурологи впевненні у близькій затребуваності наявності в шукачів роботи саме soft skills, у світі автоматизації та роботизації, ще довгий час, люди залюбки будуть користуватися вмінням якого-небудь без емоційного пілота-людини, ніж спокійно довірять свої життя суто запрограмованій на «безпечний політ» машині.