Благодійність та робота благодійних фондів стала більш значущою в Україні під час війни. Такі організації надають потужну допомогу та символізують надійну підтримку різним верствам населення, які страждають через дії окупанта. І це добре, що в країні є організації, які попри важкі часи, готові надавати допомогу українцям, які її потребують.
Значення благодійних фондів, як і розуміння змісту їхньої роботи змінилось в кращу сторону, особливо для тих, хто не мав чіткого уявлення про функціональність та важливість таких організацій для всієї країни. Для багатьох здобувачів сфера благодійності надала можливість професійного старту чи кар’єрного розвитку. Проте чи конкурує сфера благодійності на ринку праці з іншим бізнесом? Розбираємось в цій статті.
Починаючи від того, що в благодійних фондах, працюють, лише на благодійних засадах, закінчуючи тим, що кар’єри в цій сфері не зробиш: існує багато міфів, пов’язаних з цією галуззю. Давайте ближче познайомимось з цими міфами, щоб краще зрозуміти, як працюють фонди взагалі.
Один з розповсюджених міфів: в сфері благодійності працюють безкоштовно.
Коли чуєш цей стереотип, то логічно виникає питання, а на що тоді ці люди живуть, як виплачують комунальні рахунки тощо. До того ж, за рахунок, чого, офіційно зареєстрований благодійний фонд, платить податки державі. Безумовно, щоб організація могла існувати, сплачуючи витрати на створення послуг — допомоги нужденним, потрібні благодійні внески донорів. У такий спосіб, донор купує послугу, яка задовольняє його потребу допомагати іншим та покращує світ, в якому він живе. Вигідно, коли донор — компанія, яка може дати дозвіл на постійних засадах робити вливання та мати трастове партнерство. Отже, фонди мають можливість сплачувати заробітну плату із благодійних внесків. В середньому благодійні організації вкладаються у 5 % адмінвитрат: оплата праці, податків, оплата транспортування придбаної допомоги, телефонних дзвінків, оренди офісу. Проте загалом можна використовувати до 20 % благодійних внесків.
Наступний міф: благодійність потребує активістів, ніж професіоналів.
Попрацювавши в благодійних фондах перший місяць, ви зрозумієте, що ця сфера потребує різних спеціалістів. Ентузіасти, активісти, люди завдяки яким просувається фонд, безумовно, необхідні, однак всі вони повинні мати розуміння, чітке бачення, як цей бізнес будується. До того ж як і будь-який бізнес, благодійний фонд працює за певною механікою, де всі елементи функціонують на його користь. Такий бізнес потребує різноманітних спеціалістів, професіоналів цієї справи, які здатні максимально оптимізувати та покращити внутрішні процеси: аналітики, PR-ники, логісти, юристи, блогери, дизайнери та багато інших. Саме завдяки щоденним зусиллям цих співробітників нужденні можуть отримувати допомогу на мільярди гривень щороку.
Існує й той міф, що благодійність зосереджена лише вирішенням нагальних потреб. Безумовно, якщо перед фондом стоїть завдання допомога конкретній соціальній верстві, то він вирішує це першочергово. Допомога військовим, переселенцям, дітям, інвалідам, хворим — все це охоплює коло відповідальності фонду. Проте іноді одні фонди співпрацюють з іншими, що спрямовані на освіту, культуру, мистецтво. Вони можуть об’єднуватись, або фонд може змінювати нішу благодійності. До того ж фонди цілком гнучка структура, вони можуть колобаруватися з багатьма іншими бізнесами.
Розповсюджений і такий міф, що краще допомогти одній конкретній людині та не передавати гроші через фонд. Якщо допомоги потребує знайома вам людина, то допомогти донатом, безумовно, легше, однак сума незначна та не оплатить весь спектр послуг, що потребують на допомогу, а зазвичай це консультації спеціалістів, переїзди, проживання, грошова допомога, оплата ліків тощо. Фондам під силу весь спектр цих послуг. Іншими словами, фонди пораються з тим, що одній людині не під силу.
А такий стереотип чули: працюючи у благодійних фондах, неможливо побудувати кар’єру? Благодійні фонди завжди відкриті до пропозицій партнерів, інвесторів й навіть співробітників. Саме завдяки цьому вони й існують. До того ж кар’єрне зростання це завжди двосторонній процес, а це значить, що і від вас, ваших ідей та пропозицій залежить ваше місце в компанії. Це ще залежить і від самого місця роботи: розвиток фонду, його обсяги, ефективність роботи тощо. Можна прийти у фонд PR-менеджером, а з часом посісти посаду керівника відділу комунікацій з громадськістю або тощо.
Спектр спеціальностей для роботи у благодійному фонді доволі широкий. Для всіх існує перспектива роботи та розвитку.
Психолог — одна з найнеобхідніших спеціальностей у благодійному фонді, при чому, як у якості наданні таких послуг потребуючим, так і у якості допомоги всередині самого фонду для співробітників. Робота під час війни має негативний вплив не тільки на психіку, а й на робочі процеси кожного робітника. Це часто вибиває з колії всіх по-черзі. Саме тому проведення психологічної підтримки, опитувань, проведення анкетувань, може не тільки завчасно виявити психологічну нестабільність, а ій провести профілактику нервових зривів, покращити продуктивність. Якщо ви практикуючий психолог і хотіли б спробувати не приватну практику, позиція у благодійних організаціях — те, що ви можете спробувати.
Експерт з розвитку — спеціаліст в команді благодійного фонду, який формує довіру навколо фонду, шукає партнерів та канали, завдяки яким про фонд дізнається більша кількість людей, вказує шлях до розвитку всього бізнесу. Такий спеціаліст здатен, розраховуючи середні витрати, скласти фінансовий план по фандрайз-кампаніям та залученню необхідних спеціалістів. Завдяки цій роботі фонд чітко працює та має неприпинний прогнозований розвиток.
Фандрейз-менеджер — фахівець, що вибудовує стосунки зі спонсорами, партнерами, «донорами», грантодавцям, завдяки яким відбувається вливання коштів у фонд для реалізації його прямих цілей. Саме від їхньої якісної роботи залежить фінансова підтримка всього фонду. Ця спеціальність підійде менеджерам, які хочуть спробувати себе в сфері благодійництва та допомоги нужденним. Фандрейзинг — це, безумовно, вміння доносити людям свою ідею і надихати їх нею у такий спосіб, щоб вона досягла їхнього серця. Така людина повинна мати наступні вміння: вміння слухати, доносити власну думку чітко та швидко, вкладатися в дедлайни, бути готовим до відмов, стресостійким.
Керівник напрямку захисту — фахівець, що відповідає за безпеку підопічних фонду та співробітників. Сюди входить і кібербезпека в тому числі. Ніколи не знаєш, де може спіткати брехня, особливо в такій сфері, як благодійництво. Завжди є люди, що готові нажитись на чужому горі. А керівники напрямку захисту здатні організувати безпеку. Такі спеціалісти знають, як захистити пошту від фішингу, перевірити організацію для співпраці на чесність, відхреститися від шахраїв. В обов’язках спеціаліста надати безпеку, навчити колектив чи деяких спеціалістів помічати схеми шахрайства. Він проводить навчальні семінари чи лекції, вчить правильно реагувати на подібні витівки, проводить комплекс дій щодо захисту внутрішніх систем та програм бізнесу. Якщо ви маєте координувати різні сектори безпеки, то спеціальність керівника напрямку безпеки підійде для вас.
Сфера благодійності потребує залучення професіоналів справи не менше за інші. Як і в будь-якій компаніях, працювати в сфері варто людям з відповідною освітою та досвідом. Однак сфера благодійності відкрита для спеціаліста будь-якої професії, головне, знайти застосунок вашим здібностям та бажання допомогти якомога більшої кількості людей у кризових ситуаціях.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?