Пандемія COVID-19 просто зараз, на наших очах, безповоротно змінює світ, до якого ми всі звикли. Вдаривши по економіці усіх без винятку країн, коронавірус може «знищити» цілі напрями людської діяльності. Журналістика, на жаль, також не є виключенням.

«Пророцтва» про кінець епохи газетної журналістики лунали протягом кількох десятиріч, починаючи з часів глобального поширення Інтернету. Проте саме коронавірус може стати сьогодні каталізатором незворотних подій, що прискорять її зникнення.

У розвинутих, демократичних країнах світу коронакриза майже повністю зупинила життя друкованого ринку. Це поставило під загрозу існування регіональних медіавидань. Більшість ЗМІ, що залежали від власних рекламних доходів, під час кризи залишились без рекламодавців, а тому скорочують штат або навіть припиняють діяльність. Наприклад, туристичні компанії, що складали чималий відсоток постійної клієнтури таких видань, здебільшого вже розорені або прогнозують великі збитки. Така ситуація позбавить медіа необхідної частини доходів.

З цією проблемою не впоралися навіть такі відомі та культові видання, як журнал Playboy. Місяць тому, після 66 років видавництва, журнал припинив друкувати найбільш популярну американську версію. Керівництво компанії визнало, що пандемія та викликаний нею карантин поставили журнал перед фактом «відходу до digital-версії».

Наразі неясно, чи зможе повністю відновитися звичайний ринок друкованих видань після подолання пандемії. Принаймні в країнах, де малий та середній бізнес залишаться без фінансової підтримки з боку уряду, можна сміливо прогнозувати повернення рекламодавців на сторінки газет тільки після довгої перерви. Як це не прикро, але такий перебіг подій скоріше за все стане для більшості друкованих видавництв та їх журналістських штатів «смертельним вироком». Можливо, саме тому вже зараз, за даними порталу Jobs.ua, серед журналістів майже вдвічі збільшилась зацікавленість у пошуку нової роботи.

Але порятунком для друкованих видань може стати переорієнтація на цифровий формат. Протягом пандемії відвідуваність новинних ресурсів у світі зросла у рази, в тому числі й тих сайтів, що передбачають передплату доступу.

До речі, допомогу інформаційним агенціям та виданням обіцяє надати Facebook. Компанія збирається інвестувати100 мільйонів доларів США у новинну журналістику, співпрацюючи з інформагенціями та налагоджуючи зворотний зв'язок із журналістами.Із цих коштів 25 мільйонів будуть перераховуватися регіональним виданням для використання їх у рамках проекту FacebookJournalism Project.

В Україні вітчизняну журналістику теж підтримують. Наприклад, ГО «Інтерньюз-Україна», що оголошує програми стипендій, мета яких – допомогти журналістам незалежних медіа зберегти свої професійні навички та продовжувати роботу попри коронакризу.

Для авторів та кореспондентів, що залишилися сьогодні без роботи, криза може стати певним «часом можливостей», пропонуючи їм спробувати себе у сервісній журналістиці. Саме у часи, коли світ до якого всі звикли, летить у прірву, читачам вкрай потрібна допомога у вигляді якісної, актуальної та чесної інформації, зрозумілих «мануалок», що допоможуть людям діяти правильно.

Як відомо, сенс сервісної журналістики полягає саме у наданні читачам необхідних практичних порад, які сьогодні, мабуть, важливіші, ніж будь-коли до цього. Й мова, звичайно, не лише про «правильне миття рук». Об’єктивна подача достовірної та корисної інформації здатна сьогодні заспокоїти налякане суспільство, яке звідусіль атакують маніпуляції та фейкові новини.