Опитування, яке портал з пошуку роботи Jobs.ua розпочав незадовго до війни, на сьогодні показало такі результати.

За перший варіант відповіді – Працюю на одній роботі (маю один проєкт), вистачає з головою – свій голос віддали 26% опитаних;

За другий варіант відповіді – Ні, не поєдную, працюю на одній роботі (але залюбки поєднував би, якби підвернулась така можливість) – висловилися 23% опитаних;

За третій варіант – Поєдную дві-три роботи, бо маю таку можливість і, головне, бажання – віддали свої голоси 21% респондентів.

Як бачимо, за перші три варіанти голоси розподілилися приблизно порівну (якщо грубо заокруглити). Але в сумі ці три відповіді складають 70%, тобто більшість опитаних висловилися саме за ці варіанти.

Але опитування містило ще два варіанти відповіді:

За четвертий варіант – Вимушений поєднувати дві (і більше) роботи, бо потрібно заробляти гроші – висловилися 14% респондентів;

За п’ятий варіант – Вважаю, що дві чи більше робіт – це надто велике навантаження, потрібно і про особисте життя не забувати – віддали свої голоси 16% опитаних.

Наразі наш портал ще не провів аналогічне опитування вже після повномасштабного вторгнення армії рф. Враховуючи економічну кризу та усі інші негативні моменти, які принесла на наші землі агресія путінської росії, нескладно спрогнозувати, що найближчим часом будуть залишатись актуальними варіанти 2, 3, 4. А варіанти 1 та 5, відповідно, наберуть цього разу менше голосів. Маємо надію, що нам не доведеться довго чекати тих часів, коли українці матимуть можливість приділяти більше уваги особистому життю та поєднувати декілька робіт лише за покликом душі.

Дійсно, багатьох людей – особливо переселенців – кинуло в обійми невизначеності. Хто хотів працювати, був змушений взятися за будь-яку роботу, яку на той чи інший момент йому пропонували. Звичайно, на двох і більше роботах працювати зараз стало ще важче. Взагалі поєднувати дві і більше роботи (проєкти) – це стресове заняття, а в умовах воєнного часу – тим паче. Але не забуваємо про те, що почався затяжний марафон, і сили потрібно витрачати потрохи, не виплескуючи одразу все, як на спринтерських забігах. Пам’ятаємо, що тут, в тилу, ми всі повинні бути надійною підтримкою нашій армії, наших хлопців і дівчат, які воюють на передовій. Без надійного тилу похитнеться навіть найпрофесійніша армія світу, тому кожен з нас повинен щодня робити свій маленький внесок в загальну перемогу. З маленьких крапель складаються океани та моря, погоджуєтесь? Кожен з нас є зараз тією самою крапелькою, яка щодня повинна робити все від себе залежне, щоб наша країна була не по зубам ворогу.

І наостанок – важливе нагадування.

Не докоряйте собі, що не на передовій, що не під обстрілами, поки російські ракети падають на житлові будинки, дитсадки та торгові центри. Краще сконцентруйтеся на своїй роботі, щоб робити її краще; розвивайтеся, концентруйтеся і на навчанні також, щоб стати завтра кращим фахівцем, ніж ви є зараз. Словом, спрямуйте свою ненависть і злість в конструктивний бік, щоб акумулювати енергію для своєї роботи і саморозвитку. З таких цеглинок і збудується наша перемога над підступним сусідом