За думкою не тільки Jobs.ua, але й всього світу, поява цього циркового театру у 1984 році стала справжньою подією у сфері цього мистецтва. Феномен, що з’явився на світ завдяки двом друзям - Ги Лалиберте и Жилю Сент-Круа мав назву «Цирк сонця», або більш відому сьогодні – Цирк дю Солей.

Унікальним театр зробило незвичне поєднання циркової дії та театрального виступу, про втілення якого, більш ніж 17 років мріяв Лалиберте.

Ще учнем, Ги твердо знав, що уявляє своє життя лише на манежі, тому засвоював різні напрямки циркових виступів та навчився грати на декількох музичних інструментах. В решті решт, школа була покинута, а юнак відправився мандрувати світом, у якості бродячого артисту цирку. Роки, проведені у такий спосіб, дали Лалиберте неабиякий досвід та створили власне розуміння яким має бути, по-справжньому новий цирк.

Не маючи ані «відомого імені», ані потрібних зав’язків, Ги, який існував на нерегулярні заробітки, просто почав створювати власний цирковий театр. У місті Квебек, він організував та провів літній фестиваль мандруючих артистів. Цікаво те, що у якості оплати за виступ, Ги пропонував лише…сандвіч. Притому, той хто виступав мав забрати усі гроші, що кидали до капелюха відвідувачі його виступу. Такий незвичайний підхід обумовили відповідальність артистів за кожен свій виступ й фестиваль пройшов на вищому рівні та досить видовищно. Пізніше, у 1983 році, Ги провів незвичайний перфоманс, який упевнив канадський уряд в наявності талантів в молодика.

Так, Лалиберте пройшов на ходулях більш ніж 56 миль до міста Квебек. Це було помічено й Ги отримав змогу створити цирк «нового зразку» у межах творчого урядового проекту, призначеного до 450-річчя відкриття Канади.

Одним з головних принципів нового цирку стало не лише поєднання виступів із театральним жанром. Ги одразу відмовився від участі тварин у його виставах, пояснюючи це тим, що дикі тварини та тварини взагалі, не повинні проводити життя в клітинах, щоб розважати людину. Свого принципу цирк не змінював ніколи, не зважаючи на дуже цікаві пропозиції найвідоміших світових дресирувальників.

Для того, щоб вистави запам’ятали, Ги використовував незвичні яскраві костюми, «грався» із освітленням та використовував екстравагантну музику. Ще, усі вистави «Цирку сонця» мали загальний сюжет, що робило їх справжніми історіями, вигідно виділяючи серед інших, не зв’язаних між собою класичних циркових вистав.

Перший цирк вміщував під сине-жовтим куполом (який пізніше стане торгівельною маркою бренду) не більш ніж 800 глядачів. Сьогодні, Цирк дю Солей – один із найбільших шапіто світу, що дає вистави по різних країнах.

Звичайно, Ги мав змогу відмовитися від своїх планів, одного разу повернувшись в юнацтві додому після довгих та безпорадних мандрівок у якості «вільного артисту». Батьки умовили юнака схаменитися й він погодившись, пішов працювати на місцевий завод. Але першого ж робочого дня, на заводі відбувся страйк, й тому наступного, керівництво звільнило всіх робітників, разом з новачками.

Як би смішно це не виглядало, але Ги сприйняв це, як справжній знак долі й тому одразу відправився у нові «мандри світом» за своєю мрією. Та, як виявив час, цього разу він вже не прогадав.