За період багато чого змінилося в різних аспектах людського життя. Той самий ринок праці, звичний нам, також потрапив під вплив суттєвих. А можливо й незворотних змін. За інформацією Jobs.ua, державні служби, відповідальні за соціальну ситуацію та працевлаштування громадян України, нарахували за період карантину лише 112 000 надходжень нових пропозицій роботи, при тому, що кількість офіційно зареєстрованих безробітних в країні перевищила показник у 500 000 осіб.

У Державній службі зайнятості, у базі якій за цей термін й було нараховано лише 112 000 вакансій, відмічають, що така кількість – це на 55% менше, ніж за той самий період рік потому. За інформацією держструктури, на тлі поширення пандемії та карантинних заходів її утримання, відбулося помітне та суттєве зменшення кількості пропозицій роботи, наряду із зростанням кількості безробітних.

Тиждень тому, у базі даних служби, така кількість вакансій й зовсім «впала» до показника у 51 000 випадків, й це ще на 40% менш, ніж дані минулого року за той самий період. Також, середній розмір заробітної плати, що пропонують такі вакансії, склав 7 000 гривень на місяць.

При цьому, кількість українських шукачів, що претендують на одне робоче місце, має градацію, залежно від регіону мешкання. Наприклад, за станом на початок місяця травня, в Чернігівській області така кількість склала 28 осіб на одне місце, а в Києві, у той самий час, лише 2 особи.

Якщо у відсотках, то затребуваність в нових робітниках, розподіляється між сферами діяльності таким чином:

• промисловість (переробна) - 17%;
• торгівля (роздрібна)-15%;
• транспорт та кур'єрські послуги- 11%;
• сільське, лісове та озерне (рибне) господарство - 10%;
• державне управління, сектор оборони, соцстрахування - 9%;
• охорона здоров'я - 8%.

У Державній службі зайнятості також доповіли про те, що за період карантинної паузи, ними було працевлаштоване 104 000 українців, й це, знову таки, на 49% менш, ніж за той самий період 2019 року.

За видом діяльності, більшість громадян було працевлаштувано у таких напрямках:

• аграрний бізнес - 68%;
• промисловість (переробна) - 8%;
• торгівля - 7%;
• будівництво - 3%;
• державне управління - 3%;
• транспорт та кур'єрські послуги - 2%.

Наразі, аналітики припускають наступний варіант розгортання подій на вітчизняному ринку праці: так, у зв'язку з актуалізацією дистанційної роботи та зростанню надання послуг онлайн, суттєвий попит залишатиметься на кур'єрів, викладачів, що можуть працювати онлайн, ІТ-фахівців, тощо. Скоротиться попит на фахівців туристичних напрямків, працівників ресторанного та готельного бізнесів, а також, робітників у напрямках авіаційних та залізничних перевезень.