Затверджені останнім часом, показники розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, очікувано вплинули на розрахунки податків та різних зборів, які утримуються державою або, навпаки, нараховуються на зароблені гроші вітчизняних працівників.

Розуміння того, як ці обчислення робити правильно, виходячи з нових затверджених урядом показників – важливий аспект, що допоможе пересічному громадянину не лише контролювати нарахування зароблених грошей роботодавцем, але й мати можливість планування свого життя.

Від чого «відштовхується» таке обчислення

Відповідно до діючого Закону, прийнятого Верховною Радою 14 листопада 2019 року під № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» , в країні, починаючи з 1 січня поточного року діють нові розміри мінімальної заробітної плати або МЗП. Змінено також й показник прожиткового мінімуму (ПМ).

«Мінімалка» тепер становить 4 723 грн місячного заробітку. При цьому, при погодинному нарахуванні зарплати - мінімум 28,31 грн за годину роботи. Це означає, що відповідно до Закону № 108/95-ВР «Про оплату праці», працівник, який відробив повний робочий місяць або виконав встановлену погодинну норму робіт, не може отримати заробітну платню нижче встановленого розміру мінімальної заробітної платні.

У випадках, коли така сума становить показники, що нижчі за встановлений розмір МЗП, роботодавець зобов’язаний доплатити людині, вирівнюючи зарплату з показником «мінімалки».

Також, роботодавець має нарахувати на заробітну плату робітника єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який сплачується до бюджету держави за рахунок саме роботодавця. Такий внесок становить 22% від нарахованої суми заробітної плати та може становити 8,41% від суми з/п, у разі, якщо найманий працівник має інвалідність).

Крім цього, з заробітної плати людини треба утримати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), ставка якого 18% та військовий збір (ВС) в розмірі 1,5%.

У той самий час, встановлений прожитковий мінімум для працездатних українців на 1 січня поточного року становить суму у 2 102 грн на місяць. Цей показник впливає на розмір податкових соціальних пільг (ПСП), як й показник розміру доходу громадянина, який власним чином і дає право на отримання пільги.

Сьогодні, показник ПСП становить:

• для будь-якого платника податку 1 051 грн (2 102 грн х 50%);
• підвищена пільга 150% -кова ПСП - 1 576,50 гpн;
• підвищена 200% -кова ПСП - 2 102 грн.

ПСП може бути застосована до доходу громадян, який є зарплатою, та «нарахований на користь особи платника податку протягом звітного податкового місяця, у разі, якщо розмір такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру встановленого місячного ПМ для працездатної особи, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн».

Таким чином, крайній розмір зарплати, до якої може застосовуватися ПСП, в поточному 2020 році дорівнює 2 940 грн.

Щоб зрозуміти, як ці обчислення «працюють» в реальності та яким чином впливають на фактичні гроші, які складають суму зарплатні, наведемо декілька прикладів найбільш розповсюджених нарахувань податків.

Нарахування зп за повний відпрацьований місяць

Беремо за приклад суму заробітної платні, що відповідає розміру МЗП - 4 723 грн.

У цьому випадку, пільги до зарплати не застосовується, оскільки платня більше граничного (крайнього) розміру доходу. Тепер, із зарплати працівника необхідно утримати наступні обов’язкові податки:

• ПДФО 4 723 грн х 18% = 850,14 грн;
• ВС 4 723 грн х 1,5% = 70,85 грн.
• Разом це становить суму: 850,14 грн + 70,85 грн = 920,99 грн.
• Реально, «на руки» працівник отримує 3 802,01 грн (4 723 грн - 920,99 грн).
• Далі нараховується 22% ЄСВ, що сплачується роботодавцем. Отже, на зарплату працівника він повинен нарахувати та сплатити ЄСВ в сумі 1 039,06 грн (4 723 грн. х 22%).

Нарахування зп за роботу на умовах неповного робочого часу на 0,5 ставки (основне місце роботи)

Наприклад, за місяць такої праці, робітникові нараховано 2 361,50 грн заробітної платні.

Це менше, ніж граничний розмір (2 940 грн), а значить сума зарплати має право на нарахування пільги ПСП.

За умови своєчасного надання відповідної заяви роботодавцю, працівник має право на нарахування загальної ПСП, що має розмір 1 051 грн. З такої зарплати працівника необхідно утримати такі відрахування:

• ПДФО 235,89 грн (2 361,50 грн - 1 051 грн) х 18%;
• ВС 35,42 грн (2 361,50 грн х 1,5%).
• Разом це складає суму 271,31 грн (235,89 грн + 35,42 грн).
• Реально, «на руки» - сума 2090,19 грн (2 361,50 грн - 271,31 грн).
• Нарахування та сплачення роботодавцем ЄСВ (22% від МЗП) на суму 1 039,06 грн (4 723 грн х 22%).

Нарахування зп за сумісництво в умовах неповного робочого часу

В цьому прикладі маємо зароблені гроші на суму 2 600 грн за місяць праці.

Так, як ця сума менше граничного розміру, що дає право на ПСП (2 940 грн), робітник має право на загальну пільгу розміром 1 051 грн. як й у попередньому прикладі, це можливо, якщо відповідна заява своєчасно надана роботодавцю.

Необхідні відрахування податків з зарплати, цього разу такі:

• ПДФО 278,82 грн (2 600 грн - 1051 грн) х 18%;
• ВС 39 грн (2 600 х 1,5%).
• Разом утримань на суму 317,82 грн (278,82 грн + 39 грн).
• «На руки» працівник отримає 2 282,18 грн (2 600 грн - 317,82 грн).

Важливо те, що роботодавець в такому випадку, нараховує 22% ЄСВ на фактично нараховану суму зарплати. Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 при нарахуванні заробітної плати робітникам з тих джерел доходів, що не є основним місцем їхньої роботи, ставка ЄСВ повинна застосовуватися згідно певної бази нарахування та незалежно від розміру заробітної платні.

Існують певні правила таких обчислень, що відповідають конкретній ситуації та можливої наявності спеціальних статусів працівників. Тож, маючи на утриманні неповнолітніх дітей чи дітей, числом три або більше, піклуючись про інших легальних утриманців або, наприклад, звільняючись раніше строку (не відпрацювавши повний місяць), робітники мають уточнювати який саме механізм та принцип нарахування їм заробітної плати та податкових відчислень, буде застосований в кожному окремому випадку.