Питання, винесене в заголовок статті, цікавить багатьох українців. І справді, як лишатися психічно стабільним в умовах повномасштабної війни, яку агресор затіяв майже два роки тому? Спробуємо з’ясувати.

Піклуємося про себе

Хто краще попіклується про вас, аніж ви самі? Так, від щоденних новин можуть опускатися руки, може накочуватися гнітючий стан, який пригнічує настрій і не дає змоги нормально працювати – це проблема багатьох людей. Тому дозволяйте собі відпочивати, дозволяйте собі нормально висипатися, щоб були сили прокидатися вранці і виконувати щоденні справи.

Що ще має входити в піклування про себе? Це й турбота про тіло, і дотримування режиму харчування, здорова їжа і свіже повітря. Словом, кожен з нас і сам усе знає, хоча зайве нагадати про це не завадить. Як і не завадить нагадати про інформаційну гігієну. Контролюйте споживання інформації, не давайте можливості негативним емоціям затулити весь довколишній світ.

Піклуємося про інших

Турбота про інших теж допомагає зберегти ментальне здоров’я під час війни. Ми живемо в найскладніший час в історії нашої держави, тому важливо пройти цей період з розумінням того, що близькі люди потребують з нашого боку посиленої уваги. В часи великої нестабільності важливо усвідомлювати, що наші рідні – важлива підтримка і опора для нас самих. А ми – для них. І навіть якщо якогось дня у вас ледве-ледве вистачатиме сил на роботу, однаково приділіть увагу близьким людям. Навіть добре слово, сказане у складний час іншій людині, може багато допомогти.

Робіть улюблені справи

Сюди можемо додати десятки речей, які щодня змушують почуватися нас трішки щасливішими. Це ранковий душ і кава, прогулянки в лісі чи парку, small talk з улюбленим баристою і так далі. Складіть список щоденних маленьких справ, які роблять щасливішими саме вас. Заведіть звичку додавати до цих справ нові, і нехай ваш нотатник кожного дня збільшується бодай на одну-дві справи. Пообіцяйте собі на вихідних сходити в музей чи відвідати театр, поїдьте в інше місто чи нарешті розфрендіться з віртуальними друзями. Цей список можна продовжувати безкінечно, тож все у ваших руках. Нехай пошук нових щоденних радощів відволікає від гнітючих думок бодай на деякий час. Це справді допомагає підтримувати ментальне здоров’я під час війни.

Якщо відчуваєте, що багато прокрастинуєте, що всіляко уникаєте виконання важливих завдань, відкладаєте усе «на потім» – можливо, саме час звернути увагу на тренінги особистості. Для киян та львів’ян є можливість відвідати у своїх містах тренінг з тайм-менеджменту «Тайм в кайф», а про важливі речі розповість аудиторії відомий підприємець і бізнес-тренер Ваче Давтян. Серед завдань, які допоможе вирішити тренінг – як позбутися цифрової залежності, яким має бути ідеальний ранок, як запровадити шість корисних звичок за рік. Решта деталей – за посиланням.

А ми продовжуємо з’ясовувати, як зберегти ментальне здоров’я під час війни.

Допомога спеціаліста

Якщо відчуваєте, що «не вивозите», не затягуйте з візитом до спеціаліста. Попри табуйованість даної теми серед українців, тобто відвідування психологів і психотерапевтів, затребуваність цих медичних спеціалістів з початком повномасштабного вторгнення суттєво зросла. Самому практично неможливо пропрацювати задавнені психологічні травми, вплив яких на психіку в кризових ситуаціях лише посилюється. Поспілкуйтеся з друзями, приятелями чи колегами по роботі, чи зверталися вони до таких спеціалістів. І якщо зверталися, чи можуть порекомендувати доброго фахівця. Повірте, з такими проблемами не варто затягувати, щоб психологічні проблеми не вилилися в щось значно серйозніше.

Контролюємо сон

Якщо вам хочеться спати надміру, нічого доброго в цьому нема. Як і в безсонні, яке теж вказує, як і пересипання, на проблеми з психічним здоров’ям. Сім-дев’ять годин щодоби – оптимальний сон. Якщо відчуваєте, що не вдається заснути і нормально виспатися, приймайте заспокійливе. Можна спробувати з простіших заспокійливих засобів – ромашкового чаю чи валер’янки, але якщо вони не допомагають, краще проконсультуватися з сімейним лікарем. Не забуваємо, що важить також не лише кількість сну, а я його якість. Організм повинен повноцінно відпочивати; якщо цього не відбувається, ментальні проблеми лише посиляться.

Продовжуйте донатити

Підтримка української армії повинна й надалі залишатися пріоритетним питанням для кожного українця та українки. Тим паче, донати військовим на важливі потреби піднімають вам самим настрій і розуміння того, що перемога кується спільними зусиллями. Донатьте надійним волонтерам і перевіреним зборам; донатьте вашим друзям і знайомим, родичі яких перебувають в Збройних Силах України. Нехай розуміння того, що ви допомагаєте купувати найважливіші речі військовим, додають вам сил в щоденній боротьбі українського народу за саме своє існування. Не забуваємо ті загарбницькі цілі, які проголосив агресор, знищення української нації. Своїми зборами, своїми донатами кожен з нас може суттєво підтримати власну армію. Пригадуєте одну відому аналогію? Один прутик легко переламати через коліно, два-три прутики – важче, але неможливо переламати цілу в’язанку. Ось так і ми всі, українці, повинні згуртуватися в одну велику міцну в’язанку, яку не зможе переламати через коліно жоден загарбник. І кожен донат на потребу українського війська виконує цю ціль. І немає маленьких донатів, пам’ятаємо про це щодня. Кожна гривня важлива.

Волонтерство

Маєте можливість допомагати ще чимось, окрім донатів – чудово. Волонтерство теж здатне підтримати вашу психіку на плаву в умовах повномасштабної війни з агресором. Вибирайте напрямок для волонтерства і докладайте сил, щоб виконувати свої завдання швидко і оперативно. Звичайно, не все залежить від вас самих, адже волонтерство – це командна робота. Але кожен ваш вчинок, кожна мала дія – як і кожна гривня – теж важлива. Тільки спільними зусиллями можна здолати сильного підступного ворога, який стільки часу прикривався своїм «старшебратством».

Якщо я здамся, краще не стане

Повторюйте собі ці слова Майкла Тайсона. Нагадуйте їх собі, коли стане особливо важко на душі. І дійсно, хіба стане легше, якщо опустити руки і пустити все на самоплив? Звичайно, ні. Це лише ускладнить ситуацію. Вчимося релаксувати, відпускати те, що неважливе, а також гартувати свій дух і далі продовжувати свій щоденний забіг. Всі ми зараз трохи марафонці, не забуваємо про це. І чи добіжить наша країна успішно до кінця дистанції, залежить від нас теж.