Незважаючи навіть на дефіцит, деяких спеціальностей на вітчизняному ринку праці, часто, буває дуже не просто швидко працевлаштуватися тим молодим спеціалістам, хто щойно закінчив навчання у ВНЗ. Навіть, власники «червоних» дипломів, зіткаються із браком вільних робочих місць, які б могли дозволити почати професійне практичне зростання.
Зазвичай, причинами такої ситуації стають коливання попиту на ринках праці або специфіка місцевих економік, що просто не мають належних об’ємів, щоб працевлаштувати всіх нових фахівців. Якби там не складалося, але «порожні» спроби знайти працю за фахом, та регулярність таких фіаско, змушують чималу кількість непоганих фахівців, кидати обраний напрямок та шукати собі кращої долі десь у зовсім інших професійних сферах.
Такі кроки, іноді стають необхідними, вважаючи швидкість, з якою старіють професії сьогодення. Проте, маючи цікаву й свідомо обрану професію, не треба поспішати розчаровуватися у пошуках свого місця.
Що робити, щоб довго не залишатися безробітним?
Насправді, відповідь проста – шукати роботу. Але, шукати скрізь, використовуючи, як сучасний підхід за допомогою інтернету, так й застосовуючи «старі добрі» народні методи. Наприклад, «сарафанне радіо» або можливі знайомства у цікавих сферах праці.
Одразу ставлячись до пошуків роботи, як до справжнього робочого завдання, треба чітко планувати свої дії, намагаючись встигнути охопити якомога більше інформаційних джерел, що можуть допомогти у працевлаштуванні. Якщо, спланувати все ретельно та витратити перший вільний тиждень на розміщення інформації про себе та збору даних про ситуацію на ринку праці, наступного тижню можна трохи зменшити темп, зосередившись на роботі з інфою, що почне поступати за вашими запитами.
Увага! Щоб така інформація дійсно починала потрапляти до шукача, йому потрібно, буквально за перші дні пошуків, встигнути зробити наступне:
- • розмітити інформацію про себе або своє резюме у всіх місцевих ЗМІ чи інших майданчиків, які створені для подачі таких заявок;
- • точно так поступити і з інтернет-простором, намагаючись мати «присутність» в усіх «місцях» де мова йдеться про пошуки тематичного персоналу;
- • провести загальний моніторинг ринку праці та виділити тих роботодавців, які є пріоритетними для шукача;
- • згідно зі списком профільних роботодавців, починати розсилку своїх резюме, намагаючись, відправляти індивідуальні листи на кожну окрему вакансію;
- • зареєструватися на ресурсах, які можуть накопичувати ту інформацію, що шукачеві потрібна та регулярно знайомити його з новинами;
- • не зволікати та ввічливо потурбувати усіх знайомих, хто може допомогти із пошуками.
Так, певне навантаження на «перші дні», дійсно є. Але, максимально виконав ці прості пункти, вчорашні студенти можуть сподіватися на максимум й «зворотного зв’язку». А це, вже має принести ефект найближчим часом.
Варіант «Б»
Сподіваючись на швидкий результат та з вірою у власну вдачу, треба бути готовими й для того, що навіть після такої активності, втішні результати можуть заставити себе чекати.
Це, не так приємно, як швидке працевлаштування, але великою проблемою не стане, якщо не зволікати від дій та, розуміючи, що процес «гальмує», при необхідності трохи змінити «вектор» пошуків.
Дійсно, часто, щоб не «розхолоджуватися» у стані очікування, особливо, коли є побоювання, що бажана робота порадує вакантним місцем не скоро, можна знайти таку діяльність, яка знаходиться в обраній шукачем професійній сфері чи перетинається з такою, водночас, вимагаючи менш від кандидата.
те везде
Наприклад, можна шукати стажування, особливо, якщо ваша спеціальність потребує багато часу практики. Навіть, погодившись на заробіток стажера, згодом, можна непогано налаштувати потрібні зв’язки та починати побудову кар’єри більш впевнено.
Інша тимчасова зайнятість, також не буде зайвою. При цьому, навіть обираючи «нефахові» заробітки, шукач не залишається осторонь справ, що набагато краще, ніж розуміння, того, що із працевлаштуванням «як треба», щось не склалося. Тут, головне не «засиджуватися» довго, навіть маючи непогані заробітки. Є ризик, що згодом бажання працювати тим на кого декілька років навчався шукач, може відступити під натиском «реальних» обставин.
Як правило, найбільш розумним підходом до працевлаштування після закінчення ВНЗ, є такі кроки, які шукачі роблять, ще тільки починаючи навчатися на останніх курсах вишу. Багато хто, вже у той час підшукує собі потенційних роботодавців, намагаючись, ще з періоду практик зарекомендувати себе, як відмінний та маючий потенціал робітник.