Строкові трудові договори

При укладенні строкових трудових договорів працівники подають заяву, в якій вони просять прийняти на відповідну роботу за строковим трудовим договором із за­значенням конкретного строку чи на час виконання робіт.

Коли термін дії строкового трудового договору закінчується, то працівника звільняють з роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП, закінчення строку договору (п. 2 і З ст. 23 КЗпП), крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 391 КЗпП. Тобто, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жод­на зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Одним із різновидів письмових строкових трудових договорів є контракт, який можна укласти (за певних обставин і на відповідні посади) тільки у випадках, прямо пе­редбачених в законах України, яких налічується на сьогоднішній день 44...

Інколи виникає потреба прийняти на роботу працівника на період відсутності постійного працівника, наприклад, на період надання працівниці відпустки для до­гляду за дитиною до досягнення нею віку трьох або шести років.

У цих випадках застосовується п. З ст. 23 КЗпП, тобто укладається строковий трудовий договір на час виконання певної роботи, адже роботодавець ще не знає конкретної дати, коли мати захоче перервати свою відпустку для догляду за дити­ною (вона має право зробити це в будь-який час).

Переведення працівників, які працюють за безстроковим трудовим договором, на строковий трудовий договір не допускається.