Відомо, що людина створена певним чином так, що пошуки «кращого», у тому числі й життя, є частиною її власної особистості. Вважаючи, що здатна на більші заробітки та не бажаючи «пересиджувати» непрості економічні часи «вдома», людина часто й цілком усвідомлено вдається до пошуків роботу на ринках праці інших держав.
Вирішивши працювати за кордоном, людина також повинна й розуміти можливі складнощі та, навіть, ризики, що можуть спіткати її протягом шляху до іноземного роботодавця чи потім. Думаючи про те, з чого почати пошуки, які документи потрібно підготувати, шукати роботу власноруч чи ризикнути та звернутися за допомогою до популярної агенції-посередника, шукачі потрапляють у стан невизначеності та невпевненості, чим вміло користуються численні шахраї.
Щоб не перетворити бажаний заробіток на додаткові витрати та більш суттєві проблеми, потрібно виважено й серйозно поставитися до питання праці за кордоном.
Перш ніж приступати до пошуку вакансій за кордоном, визначитеся на ринку праці якої країни ви збираєтесь шукати роботу. Готовність працювати «де-небудь» - шлях у нікуди, що може призвести до серйозних проблем, створюючи ситуації до яких потрапляли численні авантюристи, намагаючись отримати над високі але безпідставні заробітки за кордоном.
Зрозумійте ким ви хочете та можете там працювати. Враховуючи те, які спеціальності найбільш затребувані на місцевому ринку праці, зрозумійте чи маєте ви достатній рівень вмінь, щоб стати конкурентоздатним шукачем-іноземцем. До речі, у багатьох випадках, рівень вашого володіння потрібними іноземними мовами, може «вирішувати все».
Звичайно, для фахівця з високою кваліфікацією.(навіть з поганим знанням мов) не буде дуже складним знайти роботу, зокрема у сферах робітничих спеціальностей, що потребують кваліфікації робітника, у напрямку програмування та інженерії, медичній сфері та у «високотехнологічних» сегментах різних індустрій.
Для тих, хто згоден, може знайтись й робота, що не передбачає зовсім ніякої професійної підготовки. Для цього краще не зупиняти свій погляд на певній країні а бути готовим до переїзду туди, де такі робітники потрібні. У сфері промисловості багатьох розвинених та «не зовсім» країн, на місцевих заводах, складах чи у супермаркетах та магазинах часто потрібні робітники-різноробочі, яких можна стажувати та навчати прямо на місці роботи. Для багатьох таких вакансій встановлено високий віковий ценз, й навіть люди «під 60» теоретично можуть претендувати на працевлаштування за такими вакансіями. Зрозуміло, що перевага все одно буде надана більш молодим кандидатам та ще, треба бути готовими до невисоких заробітків, які, у більшості випадків, обумовлює така некваліфікована праця.
Працювати за кордон українці їдуть, маючи різні цілі. Хтось потребує короткострокових але гідних заробітків, хтось намагається реалізувати існуючий в нього потенціал саме на іноземному ринку праці, комусь цікаво побачити світ а хто-небудь намагається таким чином просто потрапити «за кордон» та у будь-який спосіб залишитися там, прагнучі примар «європейського життя».
У будь-якому разі довготривале знаходження далеко від батьківщини та рідних, на території де діють інші, іноді, незвичні закони – не самий спокійний час в житті людини, й до цього треба також поставитися серйозно.
По-перше, це означає лише легальну поїздку, яка заздалегідь вивірена та відповідає фінансово та документально потрібним вимогам, які можуть мати законодавства країн візиту. Треба пам’ятати, що робота за кордоном, майже в усіх випадках потребує спеціальної робочої візи, без якої ви будете вважатися порушником законів. Ніяка інша віза окрім робочої не дає підставу вам заробляти гроші, працюючи на роботодавців місцевого ринку праці.
Починаючи пошуки такої роботи, будьте обережними та майте професійні відношення лише з тими посередниками, діяльність яких ліцензована Міністерством соціальної політики України. Якщо, ви шукаєте працевлаштування самостійно та самі виходите на роботодавця-іноземця, потурбуйтеся про те, щоб з його боку були правильно оформлені всі потрібні папери, зокрема запрошення до роботи, проект контракту, необхідні страхування та інші, що обумовлені законодавством країни резидента.
Потурбувавшись про всі «технічні» аспекти вашої робочої подорожі, зрозумійте й те моральне навантаження, що відчуває людина у таких ситуаціях. Навіть, жадаючи нових «іноземних» вражень, людина повинна знати, що у певний час, наприклад, хвороби, вона може опинитися серед суспільства, яке не тільки не зрозуміле за побутом, но й має певний мовний бар’єр, що буде заважатиме, необхідному щодо випадку, спілкуванню.
Також, досить негативним цей час може виявитися й для вашого найближчого оточення, що ви залишаєте вдома, чекати на вас та перейматися можливими негараздами вашої задумки. Й батьки, й діти відчувають у таких випадках достатній стрес, тому варта розуміти чи є реальна необхідність у здійсненні таких заходів у вашому житті. Чи можливо, реалізація та гідні заробітки існують й в Україні, й той час, що необхідний для їх досягнення вартий того, щоб створювати небезпечних ситуацій для себе та своїх родин.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?