Змінюватися в кращий бік, безперечно, варто. Та чи треба прив’язуватися до конкретної дати — Нового року, понеділка, першого числа? Спробуємо розібратися в цій статті.

Бажання VS Намір: де тут підступ?

В думках і мріях ідея змін, «припасованих» під певну дату, бачиться привабливою і здійсненною. Та на ділі це не так. Одного ідеалізованого в мріях бажання, виявляється, недостатньо. Бажання, не перетворене в намір, не виросте далі паростка ідеї. Що ж таке намір? Намір — це рішучість діяти. От берете і робите. Починаєте пробіжки сьогодні, а не завтра. Сьогодні, розумієте? Ось у чому суть. Не завтра, не з понеділка, не з Нового року чи першого числа. Або сьогодні, або «завтраками» можна годувати себе не один рік, як вважаєте?

То як ухвалювати рішення, щоб потім не шкодувати? Продовжуємо з’ясовувати, бо це справді важливе питання в житті кожної людини.

Прагнення перфекціонізму все руйнує

Ще один пунктик багатьох людей, що здатен зруйнувати найблагородніші прагнення. Поміркуйте, чому вам так хочеться розпочати все ідеально? Ідеально — тобто приурочити до певної дати. Новий рік, день народження, перше число нового місяця — хіба ж це ідеальний початок? Ідеальний початок — це та мить, коли людина, образно кажучи, підвелася з дивану, одягнула кросівки і вийшла на вечірню пробіжку. І нічого їй не завадить при цьому: сніг чи мряка, дощ, холод і вітер. В таку погоду, до речі, побігати — особливе задоволення. Ось вона, ідеальна мить. Іншої не існує. Сьогодні або вічне «завтра» ніколи не настане. Іншого не дано.

Новий Рік і занепад сил — де тут узятися чомусь новому?

Коли грудень добігає кінця, люди зазвичай відчувають брак сил. Воно й не дивно: дедлайни на роботі позакривати (давайте після свят!), вдома все прибрати і на святковий стіл наготувати… де тут узятися силам для чогось нового? Якщо й кортить розпочати нову справу з Нового року — вивчити нарешті англійську, зайнятися спортом абощо — почніть краще з числа п’ятнадцятого-шістнадцятого. Коли оговтаєтеся після новорічних днів, тоді й накинете приблизний план дій. І виходить так, що почнете з Нового року змінювати своє життя, і без жорсткої прив’язки до конкретної дати, 1 січня.

То як починати?

Є один спосіб, назвемо його умовно «розганятися потихеньку». Приміром, ви хочете бігати. Хочете, але ліньки одягати кросівки і йти на пробіжку. Ну гаразд, поки що ліньки, але подивіться забіги легкоатлетів з останньої Олімпіади чи чемпіонату світу; подивіться як бігає Усейн Болт чи інший славетний бігун… словом, надихайтеся досягненнями найкращих. Заодно почитайте методики тренування, бо той самий біг можна так урізноманітнити, що кожне тренування відрізнятиметься від попереднього. Проявіть фантазію, це ніколи не буде зайвим.

Ось так і починайте, тобто потроху і помаленьку. А потім одного вечора закортить побігати, і ви незчуєтеся, як опинитеся на пробіжці. Коли систематично подразнюєш нейрони мозку чимось хорошим і цікавим, то й він зацікавлюється цим заняттям у відповідь. А з часом — якщо проявити наполегливість і дисципліну, — й незчуєтеся, як пожинатимете добрі плоди. Наш мозок — він наче капризна дитина. Якщо вміти зацікавити, то й капризну дитину можна зацікавити чим завгодно. Хоч фарбуванням паркану, як у книжці про Тома Соєра (гугліть реверсивна психологія том соєр).

Зміна роботи і зміна життя — тотожні поняття?

У багатьох людей зміна життя асоціюється зі зміною роботи. Мовляв, десь там для мене існує ідеальна робота. На жаль, це хибне твердження. Ідеальна пара, ідеальний час щоб писати книгу — це все ілюзії. А всі ілюзії мають сумну властивість — з плином часу вони розчаровують. Раніше чи пізніше, однак це трапиться. Тому не прив’язуйтеся до думки, що зміна роботи машинально принесе зміни в житті. Безумовно, певні зміни таки принесе. Та якщо людина не змінюватиметься внутрішньо, тобто духовно й інтелектуально — чи надовго зовнішні зміни, інша робота, даватимуть паливо для руху вперед?

Змінюємо роботу без стресу

Та якщо для вас зміна роботи дорівнює зміні усталеного способу життя, зробіть це без зайвого стресу. Скористайтеся кількома техніками, приміром, ікіґай. Місія, покликання, робота, пристрасть — якщо всі ці речі гармонійно поєднуються між собою і ви чітко бачите, чим вам потрібно займатися в житті, це ікіґай. І це японське поняття, що дає відчуття власного призначення в житті, ніколи не дасть вам збитися з курсу. Без цього відчуття кожна людина — мовби літак без систем навігації. Наче летить, а куди, в який аеропорт, пілоти не знають. А якщо не знають, то куди прилетять в кінцевому результаті? А хто його знає, чи не так?

Підсилити техніку ікеґай можна старим добрим квадратом Декарта. Поділіть аркуш паперу на чотири частини і попрацюйте з цим чарівним квадратом. Дуже допомагає насправді, не варто нехтувати цією простою на перший погляд технікою. Простою, та не простою. Якщо щось і видається дуже простим, то це тільки тому, що за цією простотою сконцентрована мудрість поколінь. Поміркуйте над цим, коли матимете час. І бажання.

Намагайтеся прорахувати всі можливі сценарії подій. Продумайте план А і план Б, щоб позбутися зайвого стресу. Нехай його місце краще посяде визначеність і чітке бачення того, який сценарій майбутнього найбільш прийнятний саме для вас.

Перевіряємо себе на вигорання

Перед зміною роботи не зайве перевірити себе, чи не підхопили ви, бува, професійне вигорання. Так, це справжнє прокляття трудоголіків. Постійні перепрацювання, перенапруження сил вкупі з недосипанням і щоденними викликами таки дадуть про себе знати, рано чи пізно. А коли з’являється вигорання, одна лиш думка про улюблену роботу є нестерпною. І якщо це так, не зміна роботи потрібна, а відпочинок. Можливо, ви вже не «вивозите», а начальство ставить все жорсткіші дедлайни. В такій ситуації потрібно діяти, а не зволікати. Постійна втома від вигорання лиш забиратиме сили. І нічого не даватиме натомість.

Який висновок напрошується після всіх цих гарно сказаних слів? Варто змінювати своє життя повсякчас, а не з конкретної дати. Тільки так, маленькими кроками щодня, можна простувати до великої цілі.