Біографічна драма «Засновник» (2016), в оригіналі – «The Founder», розкаже історію становлення найвідомішої мережі фастфуду в світі, всім нам знаного «МакДональдсу». Але яким саме речам може навчити нас цей фільм? Портал з працевлаштування Jobs.ua пропонує вам це з’ясувати.
Наполегливість. Ніщо не може посісти місце наполегливості. Талант? В світі повно талановитих невдах.
Такі думки звучать на початку фільму, і впродовж всієї цієї історії ми знаходимо підтвердження цим словам. Як невдаха-комівояжер зміг перетворити вдалу ідею двох братів на всесвітньовідомий бренд із колосальними прибутками? Все просто – її величність Наполегливість. Досвід Рея Брока показує всім нам, що якщо довгий час стукатися в різні двері, рано чи пізно постукаєш у потрібні двері.
Рею Кроку – 52 роки. Його не назвеш успішним чоловіком, він працює комівояжером і заробляє так собі, бо на його товар немає попиту. Не найкраща перспектива для 52-річного чоловіка, якщо врахувати, що більшість чоловіків у цьому віці починає задумуватися про вихід на пенсію, а не підкорення світу (в хорошому сенсі).
Але для цього чоловіка його вік не став перешкодою. Коли мислиш масштабно, такі речі відходять на другий план. Звичайно, навряд чи комусь вдасться повторити його досягнення, але йдеться про інше – не здаватися і не втрачати надії на успіх, навіть якщо розміняли четвертий чи п’ятий десяток.
Це можливо, але з однією важливою умовою. Вірніше, двома – віра в свої сили і наполегливість.
Можна засуджувати або виправдовувати Рея Крока, адже він фактично відібрав творіння братів МакДональдсів у них самих. Але задля об’єктивності варто зауважити, що без його наполегливості і завзяття сімейний ресторанчик двох братів навряд чи колись перетворився у найвідомішу мережу фастфуду в усьому світі.
Без Рея Крока нічого цього не сталося б. Так, «МакДональдс» братів Діка і Моріса надалі зберігав би першість в швидкості обслуговування клієнтів і злагодженістю дій усіх його працівників… і це все, на що вони спромоглися б.
Не забуваємо також, що Рей Крок задля кредиту заставив свій будинок, навіть не порадившись із дружиною. Це теж дуже серйозний крок, бо наскільки сильно потрібно було вірити в успіх своєї ідеї, щоб ризикнути власною нерухомістю? Адже у випадку невдачі його сім’я опинилася б на вулиці. А ризикувати так у свої п’ятдесят два роки – це не те саме, що ризикувати так в двадцять чи тридцять років. Як вважаєте?
Безумовно, після перегляду «Засновника» хтось стане на бік Рея Крока, а хтось не схвалить його вчинок. Але ця історія також про те, як побачити в творінні інших людей те, чого вони самі не побачили в своєму творінні. Звучить дивно і парадоксально, але іноді так у житті трапляється. І ця історія слугує найкращою ілюстрацією до цих слів. Як і до всього вищесказаного.
Приємного перегляду, якщо цей фільм вас зацікавив!
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.