Наш світ наповнений парадоксами, і один з них такий: якщо ви супер професіонал, вас можуть не взяти на роботу… саме через це. Ніби нелогічно звучить, чи не так? І все ж спробуємо розібратися, чому висококваліфікованим фахівцям деякі роботодавці запросто можуть відмовити.

«Прокляття професіоналізму» – що це таке?

«Ви занадто круті для нас». Деяким спеціалістам доводиться чути таку відмову – хоча, здавалося б, їх мали б забрати в свою компанію без зайвих слів. В західному світі навіть термін є для цього феномену: «оверкваліфайд», тобто «надкваліфікований», якщо дослівно перекласти це слово українською мовою.

Комусь така відмова, можливо, навіть полестить. Але приємного в ній мало. Тому що «прокляття професіоналізму» означає, що працівник з відділу кадрів вирішив, що:

• бюджет компанії не потягне фахівця з такою високою зарплатою;
• Вам швидко набридне ваша робота і ви підете з компанії, бо не відчуватимете тут розвитку;
• Ви не зможете порозумітися з керівництвом компанії та колегами.

Чому HR-працівник може зробити такі висновки?

Наприклад, йому на пошту надійшло дуже потужне резюме. Він читає, від подиву в нього округлюються очі, він зв’язується з керівництвом компанії і повідомляє, що до них на роботу проситься справжній профі. А керівництво компанії, вивчивши резюме і склавши уявний портрет цього професіонала, тобто вас, вирішує не брати вас на роботу. А раптом ви почнете критикувати їхній стиль керівництва чи їхні рішення, або пропонувати кардинальні зміни в роботі компанії? Не всі керівники люблять таких ініціативних людей, які можуть скласти їм серйозну конкуренцію в майбутньому. От і виходить, що надкваліфікований спеціаліст не отримує роботу, бо на цю посаду і в цю компанію хочуть найняти «менш крутого».

І це, на жаль, досить однобоке твердження. Адже професіонал не обов’язково буде з перших днів критикувати керівництво чи намагатися запровадити якісь радикальні зміни. Такі люди можуть діяти стратегічно, і втілювати великі масштабні зміни впродовж декількох років маленькими кроками.

Експерт – це не просто «начитана» людина

Помилково також думати, що експертом можна вважати спеціаліста, який є теоретично обізнаним в певній сфері. Але ж такі особистості, як правило, дуже багатогранні. Приміром, якийсь крутий інженер може любити ретро музику, колекціонувати платівки та фанатіти від «Зоряних війн»; а інший крутий фахівець буде захоплювати плаванням, читатиме багато художньої літератури і фанатіти від коміксів. І до того всього – бути непогано обізнаним в тих галузях діяльності, які межують з його професійними обов’язками. Може таке бути? Може. Бо навряд чи якийсь зарозумілий одинак, що мріє тільки про фінансове процвітання та кар’єру, міг би стати дійсно класним експертом.

Та й психотипи справжніх професіоналів теж можуть бути різними. Хтось полюблятиме жартувати і буде балакучим, а інший – замкнутий і неговіркий. Один любить контактувати з великою кількістю людей, а іншому комфортніше працювати наодинці. Коротше, підігнати всіх під один шаблон неможливо.

Як бачимо, через хибні висновки керівництва чи HR-працівника компанія може на старті втратити потрібну людину. Бо якщо втрачається професіонал без великих амбіцій, який просто залюблений в свою справу, то це насправді велика втрата для компанії. Такі люди, як правило, нічого не бачать крім своєї роботи, і керівні посади їх не цікавлять. Їх цікавить улюблена справа і постійне вдосконалення. Можливо, вам цікаво буде дізнатися про одного з таких професіоналів – чудового фізика Річарда Фейнмана, який був настільки залюбленим в свою справу, що з ним розлучилася дружина… саме через це. Офіційна причина, з якою вона подала на розлучення в 1956 році, звучала так: «Починає займатися математичними проблемами щойно прокинеться. Він займається ними коли керує машиною, коли сидить у вітальні чи коли лежить вночі в ліжку».

Недалекоглядність керівництва компанії

Це проблема багатьох компаній та інституцій, коли недалекоглядне керівництво, дбаючи про миттєвий прибуток та швидку вигоду, не вміє правильно вкладатися в людський ресурс компанії. Звісно, це не означає, що такі компанії швидко підуть на дно чи матимуть постійні фінансові чи виробничі проблеми. Просто зі справжніми професіоналами вони б могли працювати набагато ефективніше. А більше прибутків – більше можливостей для розвитку самої компанії.

Оверкваліфайд – в чому їхня перевага для компаній?

Ввічливість і пунктуальність, розвинена культура спілкування

Дуже цікава ситуація виходить зі справжніми професіоналами своєї справи. Підкреслюємо, справжніми професіоналами, а не дилетантами, які вдають із себе таких. Таким людям здебільшого властива пунктуальність та ввічливість; і навіть їхні персональні проблеми, якщо вони в них є, не стануть на заваді адекватному спілкуванню з іншими людьми. Такі люди вміють себе контролювати, бо саме вміння контролювати себе, свої звички, а також розвинута дисципліна й дозволяють досягати рівня «експерт». Адже щоб стати професіоналом будь-якої справи, потрібно цій справі приділити десятки тисяч годин. Інакше не вийде. Неможливо якось оминути цю умову, бо досвід приходить з часом. А цей час вимірюється не в 1-2-3 роки, а періодом в 10-15 років, не менше.

Магія досвіду як уявна простота

Професійний художник з легкістю зачарує новачків тим, як майстерно творить нове полотно; професіонал з ремонту автомобілів викличе захват своїм вмінням по звуку двигуна визначати його дефекти; і так далі. Магія досвіду – це та уявна легкість і простота, з якою професіонал виконує свою роботу. Але за цією уявною легкістю та простотою ховаються роки досвіду, але не всі це зрозуміють. Спостерігаючи ту легкість, з якою досвідчений спеціаліст виконує свої робочі обов’язки, може відбутися ось що: знецінення його праці. Мовляв, ти все так легко і швидко робиш, ми не можемо платити тобі ту суму, яку ти написав у резюме.

Але компанії, які дають відмови таким професіоналам, втрачають ось у чому: ці фахівці могли б навчити інших працівників багатьом корисним речам, поділитися безцінним досвідом і доречними порадами.

І йдеться не лише про прибуток

З експертами в команді амбіції та можливості роботодавця стають більшими. У ряді ІТ-компаній навіть практикується подібний принцип – укомплектовувати команду, яка працює з надважливими проєктами, практично одними експертами. Так, ці люди експерти в своїй вузькій ніші, але разом вони напрочуд ефективно співпрацюють. В якості прикладу – подивіться бодай 1-2 сезони американського серіалу «Кремнієва долина», який розповідає про молодий стартап розробників програмного забезпечення із знаменитої Кремнієвої долини. Кожен з учасників колективу є прекрасним фахівцем в своїй області знань – причому це люди із різними психотипами, – але разом вони творять справжню підприємницьку магію. Окрему насолоду від цього серіалу ви отримаєте на рівні гумору. Але це так, між іншим.

Про що свідчать світові дослідження?

Американські аналітики ринку праці вміють проводити потрібні дослідження. Приміром, в 2020-му році був опублікований звіт дослідження WEF «Future of Jobs 2020», метою якого було з’ясувати, що заважає компаніям впроваджувати нові технології. Найголовнішими причинами виявилися:

• Дефіцит кваліфікацій на місцевому ринку праці;
• Неможливість залучити спеціалізовані таланти;
• Дефіцит кваліфікацій серед керівництва організацій;
• Відсутність гнучкості у наймі та звільненні;
• Відсутність інтересу серед керівництва.

Як бачимо, аналітичний зріз американського ринку праці та його результати підтверджують все те, про що було зазначено вище. Звернімо також увагу на останній пункт – відсутність інтересу серед керівництва. Виявляється, навіть американським компаніям характерне таке явище, як відсутність зацікавленості компаній до впровадження інновацій. Впровадження інновацій потребують експертів рівня не «просто експерт», а експерт-візіонер. Тобто людини, яка здатна стратегічно мислити, передбачати майбутнє своєї компанії, і рухатися до цього майбутнього так, щоб воно приносило подальше процвітання компанії.

Але керівництво компанії може дивитися крізь пальці на такі речі. Мовляв, і так добре, як зараз є. Ми працюємо ефективно, компанія демонструє прогрес у своєму розвитку, все добре. Але «добре» можна перетворити на «краще» або навіть «значно краще». Звісно, якщо мати інтерес до постійного впровадження інновацій, а, відтак, і найму спеціалістів найвищого рівня кваліфікації.

«Оголення» проблем компанії

Багато керівників із вищої ланки теж бояться цього як вогню. Коли багато років працюєш в певній компанії, то починаєш бачити чимало недоліків та недоопрацювань, на які схильний закривати очі. А прихід експерта може оголити ці проблеми. А відтак постане питання – чому на це не звертали увагу раніше, куди дивилося керівництво? Нікому не сподобається, щоб хтось збоку ретельно досліджував ефективність його роботи і вказував, що не так було зроблено.

Такому експерту, можливо, недовго довелося б попрацювати в компанії, якби його навіть взяли б на роботу. Йому б «добрі» на руку колеги підсовували б найважчі завдання, а з часом, коли цей прийом був би викрито, ще б дорікали різними способами. Мовляв, ти новачок, не вказуй нам тут робити, ми працюємо вже багато років і без тебе все було добре. Для експерта спілкування з такими колегами може перетворитися в постійний токсичний пресинг і напругу. Ясна річ, в таких умовах складно працювати і вибудовувати притомні стосунки з колективом. Ефективність роботи експерта, відповідно, буде зведена до мінімуму.