Робота може бути різною. Існує такий делікатний спектр робіт, який можуть виконати лічені одиниці. Наприклад, написати теоретичне підґрунтя для експериментальних робіт у сфері ядерної фізики. Гадаєте, цю роботу зробив чоловік? Зовсім ні. Це зробила жінка. Але чи отримала вона визнання за свою видатну роботу? Давайте разом із Jobs.ua з’ясуємо це, а також поговоримо про інших видатних жінок-науковиць і їхню натхненну працю, завдяки якій людство ще на кілька кроків наблизилося до розгадки усіх таємниць природи.

Ліза Мейтнер

Єврейка за походженням, Ліза Мейтнер народилася в столиці Австрії. В 1907 році у віці 29-ти років вона прибуває в Берлін, щоб працювати з майбутнім Нобелівським лауреатом хіміком Отто Ганом.

Більше десяти років напруженої роботи, і Мейтнер пропонує теорію будови атомних ядер, а в 1939 році Отто Ган публікує результати експериментів по розщепленню урану, за що згодом отримає Нобелівську премію. І хоча його напарниця відіграла ключову роль у його відкритті, в співавтори найпрестижнішої премії її не записали. Так, це було частково виправлено пізніше, через чотири роки, коли її нагородили медаллю ім. Макса Планка, але Нобелівської премії їй не судилося отримати, на жаль, навіть посмертно.

Розалінд Франклін

Ця видатна жінка, яка посприяла відкриттям Уотсона і Кріка про спіральну модель ДНК, могла отримати визнання за свою наукову роботу. Чому не отримала? Вона пішла із життя надто передчасно, у віці 37 років (пневмонія і рак). Але навіть за такий короткий життєвий шлях вона встигла зробити дуже багато. Ну а премію першовідкривачам структури ДНК присудили кількома роками пізніше.

Та й не тільки у цьому річ: хоч вона й працювала в товаристві вчених, які визнавали жінок-науковиць, але все ж, як зізнавався Френсіс Крік пізніше, вони ставилися до неї трохи легковажно. А Уотсон у своїх мемуарах «Подвійна спіраль» грішить тим, що применшує заслуги Франклін, та ще й називає її поблажливим ім’ям «Розі», яке науковиця не надто сприймала. Воно й зрозуміло – до авторитетної вченої жінки звертатися так, як звертаються до близької подруги чи дружини.

Сесілія Хелена Пейн

Сесілія Пейн – американська астрономка, яка переважно займалася дослідженням фізики зір. Вона висунула припущення в своїй дисертації – яку, до речі, написала в 25 років, – що зорі складаються переважно з гелію і водню. Її колега Генрі Рассел відговорив її від таких висновків, бо на той час (початок ХХ ст.) вчені вважали, що Сонце по своєму складу майже не відрізняється від складу… Землі. Уявляєте, як у ті часи помилялися видатні уми людства? А Сесілія Пейн стала тією жінкою, яка змогла першою зазирнути у надра зір і досить точно визначити, з чого вони складаються. Цей астроном, до речі, пізніше теж дійшов до таких висновків. Після публікації своїх досліджень вся слава дісталася йому, хоча він згадав у своїй роботі заслуги Сесілії Пейн.

Ця жінка лише в 56 років отримала наукову ступінь, ставши першою жінкою-професоркою факультета мистецтв і наук Гарварда (США), хоча могла отримати наукове звання ще раніше, коли навчалася в Кембриджському університеті (Англія). Чому не отримала? Річ у тому, що Кембриджський університет не видавав наукові ступені жінкам аж до 1948 року.

На щастя, часи змінилися, і зараз кожна жінка може отримати науковий ступінь і займатися тією роботою, до якої лежить її душа. Науковою, викладацькою чи якоюсь іншою – вирішувати тільки вам, дорогі жінки.