Навколо професії тестувальника, як і багатьох інших професій зі сфери ІТ, побутує безліч міфів. Чи потрібно мати за плечима технічну освіту, щоб стати QA Engineer? Чи правда, що програмісти страх як не люблять тестувальників, а випадки ейджизму в ІТ теж мають місце? Спробуємо розібратися з цими та іншими міфами про роботу тестувальника в ІТ.

Чи справді без технічної освіти не стати тестувальником?

Безумовно, технічна освіта буде плюсом для багатьох ІТ-спеціальностей, в тому числі і тестувальника. Але це не означає, що гуманітарій не зможе опанувати цю професію. Так, зусиль доведеться докласти, як і в будь-якій значущій справі, але ваш диплом гуманітарія аж ніяк не стане цьому на заваді. Все. Залежить. Тільки від вас. До речі, краще вживати термін «QA Engineer», тобто фахівець із забезпечення якості програмного забезпечення (від англ. «Quality Assurance engineer»).

Так за що відповідає цей ІТ-спеціаліст? Окреслимо коло його обов’язків:

• Пошук багів, тобто помилок, на всіх етапах розробки ПЗ;
• Загальне покращення процесів розробки, ще до написання розробниками, власне, коду;
• Грамотне оформлення тестової документації (і тут гуманітарні скіли стануть у нагоді);
• Створення та відлагодження автоматизованих тестів (хоча це вже більш просунутий рівень).

Так, ознайомившись із обов’язками тестувальника, вони можуть видатися вам надто технічними. Але всі технічні нюанси на початковому етапі ви опануєте без проблем, якщо добросовісно поставитеся до процесу навчання. Тим паче, вам не потрібно знати для цього вищу математику чи якісь надскладні технічні нюанси, доступні для розуміння обмеженому колу людей. В інших моментах гуманітарна освіта зіграє вам на користь. Щоб впевнитися в цьому, прогляньте на тому ж YouTube інтерв’ю з гуманітаріями, які прийшли в ІТ. І, зокрема, які вирішили обрати саме цю професію. В більшості інтерв’ю обов’язково проскочить, що навички роботи з текстом та знання англійської ставали в нагоді при написанні тестової документації. До речі, про документацію – тестувальнику доводиться багато часу проводити за написанням чеклістів, тест-кейсів, баг-репортів. Відповідно, вправність у написанні текстів теж стане для вас великою перевагою. І знання англійської, звісно. Цей фактор відіграє в рази, просто в рази більшу роль, ніж технічна освіта. Серед айтішників навіть побутує такий жарт: «Яку мову вивчати, щоб ввійти в ІТ?.. Англійську!!» І це правда, шановні читачі. Неважливо, яку ІТ-професію ви собі «приглянули», знання англійської буде великим плюсом для вас. Тому приділяйте час вивченню англійської: потім подякуєте собі за це.

Чи правда, що тестувальнику рано чи пізно доведеться кодити?

Цей міф про роботу тестувальника в ІТ міцно засів у свідомості багатьох людей. Правда полягає в тому, що ці побоювання на практиці виявляються необґрунтованими. Так, тестувальнику-автоматизатору потрібно знати програмування, щоб створювати автоматизовані тести. Проте мануальному тестувальнику знати програмування не потрібно, бо він займається вишукуванням помилок вручну. Між іншим, досвідчений мануальний QA Engineer цінується на ринку праці не менше, ніж його колега автоматизатор. Але будемо чесними: мануальному тестувальнику подекуди складніше знайти роботу. Також QA Engineer рано чи пізно зіштовхнеться з тим фактом, що опанування мови програмування значно розширює можливості його професії. Відтак, і заробітної плати. Крім того, спілкуючись постійно з розробниками, тестувальник теж може захотіти освоїти премудрощі написання коду. І це може стати наступник кроком до побудови успішної кар’єри.

Робота тестувальника – це дуже нудно

Ще один міф про роботу тестувальника в ІТ полягає в тому, що за його робочими обов’язками можна досить швидко занудьгувати. Просто більшість людей уявляють цю роботу як постійне сидіння за монітором і безкінечне вишукування багів. Але тестувальник не займається тільки цим; він відволікається на екрани безлічі девайсів, пише технічну документацію, продумує майбутні тести і бере активну участь в обговореннях своєї команди. Додамо сюди ще декілька аспектів його діяльності:

1. Планування;
2. Дейлі-мітинги;
3. Командна оцінка та аналіз проведеної роботи.

І що ми отримуємо на практиці? Монотонна робота з вишукування багів компенсується іншими динамічними активностями. А якщо тестувальник прийшов на роботу в продуктову ІТ-компанію, розробка певного програмного продукту включатиме в себе розробку веб-додатку, мобільного застосунку та десктопної версії. Тобто значну кількість робочого часу скучати не доведеться.

Міф про те, що молодшим кандидатам легше влаштуватися в ІТ

Цей міф стосується не лише професії тестувальника, а й практично всіх ІТ-професій, доступних для опанування світчерами. Це упередження досить поширене, тому багато людей, кому виповнилося 35 і більше років, бояться зробити крок в бік ІТ. Але якщо ваша мрія здійсниться і ви нарешті потрапите в ІТ, то з подивом зауважите, що з вами пліч-о-пліч можуть працювати і сорокалітні, і ще старші за віком «світчери». Знову ж таки, для сеансу самозаспокоєння пропонуємо вам переглянути на YouTube інтерв’ю зі світчерами, які прийшли в сферу ІТ після 30+. Багато з них теж боялися, що їх не візьмуть на роботу, бо вони, мовляв, не підходять за віком. А якщо послухати досвідчених тімлідів та сеньйорів, то їм по факту без різниці, скільки років кандидату. Набагато важливіше, наскільки ви розумієте ту чи іншу технологію, наскільки готові навчатися і розвиватися. Ще один важливий фактор – ваша мотивація до постійного навчання і занурення в процес. Повірте, якщо ви на співбесіді щось не знатимете, але не посоромитеся запитати про це в інтерв’юера – вам допоможуть. Бо в реальній роботі так часто й трапляється. І більш старші кандидати краще розуміють такі нюанси, в той час як молодші за віком пошукачі можуть не зорієнтуватися.

Отже, перш ніж докоряти собі, чому не пішли в ІТ раніше, років так 5-10 тому, краще поміркуйте і випишіть на папір ті переваги, які вам дає ваш вік.

Чи правда, що розробники не люблять тестувальників?

Звісно, кожен міф має під собою якесь підґрунтя, і цей міф – не виняток. Це твердження взялося з того факту, що тестувальники часто є «головним болем» розробників. Вірніше, не так вони, як їхня робота. Хоч-не-хоч, а розробникам, особливо початківцям, доведеться змиритися з думкою, що навіть ідеальний на перший погляд код може містити чимало прорахунків. Тому цілком природньо, що процес тестування не викликатиме захвату в самих розробників. Ще одне коріння цього міфу криється в самих тестувальниках, частина яких схильна вважати, що суть тестування – це «зламати» код і регулярно критикувати роботу відділу розробки. Зрозуміло, що такого тестувальника програмісти будуть недолюблювати. Але до всіх це твердження не можна застосувати, адже тестувальники та розробники загалом являють собою єдину команду, яка має конкретну ціль та мету: зробити ІТ-продукт максимально комфортним для користувача, і щоб без помилок. Крім того, кожен адекватний девелопер чудово розуміє, що краще нехай тестувальник «покошмарить» його роботу на стадії розробки, ніж після релізу повилазить купа неприємних багів.

Чи правда, що тестування – найлегший спосіб ввійти в ІТ?

Частково це так, адже тестувальникам не потрібно зі старту розбиратися в тонкощах програмування і вивчати загалом складні для новачка концепції і поняття. Але інший бік медаль полягає в тому, що через відносно легкий спосіб ввійти в ІТ серед тестувальників спостерігається висока конкуренція. Тому замість того, щоб шукати «найпростіший» шлях, краще зосередитися на тому, щоб знайти те, що до вподоби саме вам. Можливо, вам цікавіше буде працювати з контентом чи займатися дизайном, якщо не хочете вивчати мови програмування.