Дело в том, что большинство украинцев, которые не могут найти работу, не встают на учет, а отправляются на ее поиски за рубеж. Основная проблема украинского рынка труда состоит в том, что спрос и предложение абсолютно не совпадают. Не хватает все больше медсестер, санитарок, строителей, фрезеровщиков, а без дела вынуждены сидеть подготовленные с явным переизбытком юристы, экономисты, дизайнеры.
Работу найти не так уж сложно, главный вопрос – какую. За малооплачиваемую никто браться не хочет. Например, медсестра в городской больнице Киева, выполняя функции санитарки, а иногда и врача, получает «грязными» 500–600 гривен (100–120 долларов). Понятно, что женщины с таким специальным образованием с большей охотой идут в няни и сиделки – там оплата почасовая, а меньше 400 «зеленых» в месяц мало кто зарабатывает. В столице, кстати, трудоустроиться легче всего, поэтому сюда стекаются безработные со всей Украины. Сложнее всего с работой на западе страны. По статистике, там в каждой второй семье кто-то трудится за границей: в Польше, Венгрии, Италии, Португалии, России. Не лучше дела и в восточных регионах (Донецкой и Луганской областях), откуда едут на заработки в основном в РФ.
На учет в центрах занятости встают в основном бывшие госслужащие и военные, попавшие под сокращение. После такого увольнения они в течение 10 месяцев получают 75% зарплаты. Если гражданин не застрахован, пособие он получает мизерное – 160 гривен (около 35 долларов), прожить на него невозможно. Между тем в центрах занятости за государственный счет можно переквалифицироваться с правом трудоустройства. Правда, если безработный трижды отказался от предложенных вакансий, он лишается своего официального статуса и пособия.
Как отмечают специалисты, обобщенный портрет украинского безработного нарисовать сложно. В столице это мужчина в возрасте 35–40 лет без высшего или специального образования, не имеющий профессиональной квалификации. А вот на востоке страны это будет уже, скорее, женщина – в частности, в угольных регионах жены шахтеров не в состоянии найти себе работу.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.