Онлайн-етикет – ніби й зрозуміла для багатьох людей річ, але тут є багато нюансів. Приміром, як коректно звертатися до колег онлайн при вирішенні робочих питань? Як правильно спілкуватися в чатах та при здійсненні відеодзвінків? Як дотримуватися певних рамок в неформальному спілкуванні? Всі ці важливі питання онлайн-етикету пропонуємо розібрати в цій статті.
Отже, як спілкуватися з колегами про роботу й не тільки? Коли доречніше написати на пошту, а коли – подзвонити чи скористатися месенджером? Що ж, тут є один цікавий нюанс – кожен формат онлайн-комунікації передбачає певну дистанцію контакту між вами і вашим співрозмовником. Що це означає? Приміром, емейл-листування дає іншій людині 1-2 дні на відповідь. Питання чи пропозиція колезі в месенджері передбачає, що ваше робоче питання вирішиться впродовж одного робочого дня. Що стосується відеодзвінків та голосових повідомлень, вони є найшвидшим способом отримати відповідь на «гаряче» робоче питання.
Обираючи той чи інший спосіб комунікації, ми визначаємо пріоритетність нашого запиту. Як для себе, так і для своїх колег. Тож врахуйте наступні фактори при виборі інструменту комунікації:
Зверніть увагу на ці поради, щоб зробити ваше онлайн-спілкування з колегами ефективнішим:
Деякі люди настільки звикли до відеодзвінків, що взяли за звичку телефонувати навіть без особливої причини. Просто це дуже зручно, на їхню думку – натиснути «відеодзвінок» і посмикати іншу людину з будь-якого питання, навіть дріб’язкового. Так, це зручно їм, але чи зручно їхнім співрозмовникам? Така некоректна поведінка бере свій початок з часів пандемії, коли всі ми звикли до відеодзінків як до надзвичайно зручного способу комунікації, бо можна бачити людину, вираз її обличчя, емоції тощо. Але дехто так і не облишив цю звичку навіть після скасування карантинних обмежень.
Тому перш ніж зателефонувати іншій людині по відеозв’язку, подумайте, чи ваше питання настільки важливе. І нагальне.
Ще одне грубе порушення етикету, якщо ви здійснюєте відеодзвінок – це вимкнута камера. Так, бувають різні ситуації, коли ви не можете ввімкнути камеру. Але про такі випадки краще повідомити заздалегідь, щоб ваш співрозмовник не почувався незручно, спостерігаючи замість вашого обличчя «чорне дзеркало» на екрані свого ноутбука чи смартфона. Можливо, не всі почуваються в такі миті, наче на допиті, але комфорту така ситуація аж ніяк не додає. Тут є ще один цікавий момент: еволюційно так склалося, що нам легше спілкуватися з іншою людиною, коли ми добре бачимо її обличчя. Та й це банальний вияв поваги до співрозмовника, погоджуєтесь?
Що стосується групових дзвінків – для економії часу інших людей тут добре працює принцип «перевернутої піраміди». Це означає, що спершу ви обговорюєте питання, в які залучені всі члени команди, і поступово відпускаєте тих, хто вже не потрібен. Радимо уникати ситуацій, коли хтось із ваших працівників сидітиме півгодини чи годину й нудитиметься, поки дійде черга до обговорення питання, яке стосується його. Це не лише марнує його час, а й відбирає бажання відвідувати такі онлайн-зустрічі.
Про робоче спілкування та норми онлайн-етикету ми поговорили. Звернемо увагу на базові принципи етикету, які варто дотримуватися в неформальному онлайн-спілкуванні.
Чудово, якщо в компанії, у якій ви працюєте, розуміють важливість подібних заходів. Zoom-кава – для знайомства з новими колегами, а ранкові мітинги – для проговорення важливих дейлі-питань. Для «кавових зустрічей» не цураємося small talk. А щоб таке знайомство з новими колегами не перетворилося в незручну бесіду, уникаємо табуйованих тем. Це гроші, релігія, політика чи здоров’я. Важких тем теж краще уникати, адже такі зустрічі з колегами призначені не для того, щоб говорити про сумне.
Що стосується дейлі-мітингів, такі зустрічі не затягуємо. А щоб вони минали продуктивніше, модератору розмови треба заздалегідь підготувати питання для обговорення. В ідеалі ранкові мітинги не повинні тривати довше 10-15 хв.
Навіть в онлайн-спілкуванні треба дотримуватися певного балансу. Неформальна комунікація – важлива складова будь-якої соціальної групи людей, але якщо в конкретний момент часу ви дуже зайняті роботою, відволікатися на small talks не потрібно.
Також дотримуємося балансу в інших аспектах спілкування. Маємо на увазі вибудовування близьких стосунків з іншими колегами. Чимало людей схильні плутати робочий колектив із сім’єю. Але чи варто надто близько зближуватися з іншими працівниками? Вирішувати вам, але навіть в онлайн-комунікації стосунки радимо «втеплювати» настільки, щоб вам було комфортно займатися робочими обов’язками.
Звичайно, якогось конкретного дрес-коду в онлайн-спілкуванні немає, але про деякі речі треба пам’ятати:
Одним з найважливіших правил будь-якої комунікації між людьми можна вважати повагу до інших співробітників. Офлайн- чи онлайн-спілкування тут ролі не грає. А вже відштовхуючись від цього фундаментального правила, випливають й усі інші норми спілкування з колегами про роботу й не тільки.
Також не забуваємо, що будь-який канал комунікації використовуємо лише за потреби. Якщо можете обійтися без зайвих запитань, надсилань та висмикувань колег з робочого процесу – не робіть цього. Зрештою, Google ще ніхто не скасовував; тим паче, відповідь вам він згенерує в тисячу разів швидше за будь-якого колегу.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?