Что делать? В качестве «симптоматических методов лечения» находящимся в вечном цейтноте рекомендуется переводить часы на 5–10 минут вперед. Этим по крайней мере можно снизить психологическую нагрузку: опаздывать вы все равно будете, но уже не на двадцать, а на десять минут. Однако кардинально решить проблему можно только комплексно: дело не в опозданиях, а в организации рабочего времени.
В некоторых западных компаниях, работающих в России, в конце рабочего дня все служащие заполняют анкеты. Вопросы в них на первый взгляд беспардонны: «Когда вы сегодня пришли на работу?», «Какое количество проблем решено в течение рабочего дня?» «Сколько времени ушло на решение каждой проблемы?» Поначалу наши граждане возмущались. А потом поняли: анализ использования собственного рабочего времени помогает избежать болтовни, дает возможность сосредоточиться на главном.
«Восемьдесят к двадцати». Есть такое правило: «Если все вещи разместить в порядке ценности, то 80 процентов ценности приходится на предметы, составляющие 20 процентов списка». Это значит, что из списка в десять дел два самых важных принесут восемьдесят процентов успеха. Надо только найти эти два дела.
Декларация о намерениях. Психологи советуют составить три списка. Первый –«Жизненные цели». Второй – «Что я хочу сделать в ближайшие три года». Третий – «Что бы я сделал, если бы знал, что через полгода меня поразит молния». В каждом списке выделите три главных дела. Запишите их в отдельный список в порядке убывания важности – это и будет «декларация о намерениях», которая позволит понять, на что надо, а на что не надо тратить время. Остается лишь продумать организационные моменты и правила, которые помогут достичь целей.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?
Jobs.ua хоче підтримати Кращих Роботодавців і розширити можливості Шукачам роботи у важку хвилину, тому продовжує працювати в галузі працевлаштування та зберігає знижки і можливість безкоштовного розміщення вакансій для роботодавців.
Пропонуємо вам познайомитися з перспективною сучасною професією, яка допомагає компаніям приймати рішення на основі даних, а не інтуїтивно.