Назва може видатися вам трохи незрозумілою, тому одразу пояснимо, що мається на увазі. Після повномасштабного вторгнення чимала кількість російськомовного населення України почала переходити на українську мову. І цей процес – безумовно, позитивний та чудовий – має не лише культурне значення. Таке рішення призведе до низки неочевидних наслідків, а саме – покращення ваших когнітивних та поведінкових функцій як працівника.
Звідки такі висновки і чому варто переходити на українську, читайте далі в матеріалі Jobs.ua.
Якщо ви працюєте в компанії, в якій більшість співробітників досі спілкуються російською, маєте зараз чудову нагоду, щоб запропонувати своїм колегам експеримент з «українізації». З лагідної українізації, між іншим. Тобто без примусу і заборон. Інакше виникає питання – навіщо нав’язувати українську мову в своїй організації насильно? «Навряд чи це хороше рішення», мабуть, так вважатимуть більшість читачів. Якщо ми прагнемо бути в Європейському Союзі, прагнемо рухатися в Європу – брати приклад з тоталітарних і примусових методів Кремля аж ніяк не потрібно.
А щоб процес лагідної українізації минав приємніше і солідніше, компаніям не завадить обміркувати систему бонусів і заохочень, а не покарань, щоб їхні працівники без негативу переходили на українську мову. А цей процес – тобто вивчення української мови – вже як піде, то піде (що правда то правда!). І милозвучна, і співоча, і лагідна наче спогади з дитинства або свіженьке парне молочко – ці та інші речі ви дізнаєтеся про українську, якщо захочете вивчати і розмовляти нею на роботі та в побуті.
Але це не всі приємні бонуси від вивчення української мови.
Вивчаючи іншу мову, ми вчимося думати якісніше, діяти і приймати рішення якісніше. Це якщо перекласти на людську мову наукове поняття «розвиток метакогніції». Чому так відбувається? Все просто і тут не потрібно бути дипломованим лінгвістом чи психологом, щоб розуміти такі речі. Вивчаючи нову мову, наш словниковий запас суттєво розширюється. Щоб правильно і гарно сформувати свою думку іншою мовою, ми використовуємо нехарактерні іншій мові словесні вирази, конструкції, поняття. Це вимагає від нашого мозку нестандартних рішень. А, отже, веде до покращення наших когнітивних і поведінкових функцій.
І якщо ми вже заговорили про розвиток когнітивних навичок, ця чудова трійця чи не найбільше прокачується, коли ми вчимо нову мову. Як бонус на майбутнє, який ви отримаєте з опануванням української – іноземні мови буде легше і комфортніше вивчати.
До речі, логічне мислення теж розвивається, коли ми починаємо вчити нову мову. Плюс прокачуємо навички самодисципліни, що важливо в будь-якій роботі, від вантажника та касира і до топ-менеджменту.
Ну і як приємний бонус наостанок – соціокультурний фактор. Ви зможете повноцінно насолоджуватися якісною українською озвучкою у фільмах і серіалах, грати в ігри, локалізовані для українців та читати книги українською.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?