У Європі та США все більше придивляються до чотириденного робочого тижня. Виявляється, скорочення робочого тижня не призводить до втрати продуктивності, і все ж певні нюанси тут є. Які саме, читайте в статті від Jobs.ua.
Можемо виділити декілька факторів, пов’язаних з новою тенденцією. Це і Велика відставка, тобто масове звільнення людей з попередніх місць роботи – з цим явищем за період пандемії чи не найбільше зіткнулися найрозвиненіші європейські країни та США. Сильно посприяло масовому звільненню й професійне вигорання та втрата інтересу до своєї роботи. Ще один фактор – люди, які працюють п’ять днів поспіль, мають мало часу для відпочинку. Два дні вихідних не вистачає, адже один день витрачається на відновлення після робочого тижня, ще один день приділяється підготовці до наступного. Додамо сюди час, згаяний у домашніх справах, і для відпочинку майже не лишається місця.
Тому й не дивно, що чимало європейських компаній почав цікавити формат 4-денного робочого тижня. І не тільки компаній, а й цілих країн. Першопрохідницею стала Ісландія, яка вже сьомий рік, починаючи з 2015-го року, експериментує із скороченням робочого тижня. Оскільки експеримент триває не один рік, можна робити певні висновки. І ці висновки настільки позитивні, що уряд країни передбачає, що з часом 86% ісландців офіційно почнуть працювати за такою моделлю.
В Сполучених Штатах чиновник із Каліфорнії Марк Такано також запропонував законопроєкт, який скоротить стандартний робочий тиждень до чотириденного, з виплатою понаднормових для працівників, які працюватимуть більше 32-х годин. І такі пропозиції, схоже на те, з’являтимуться від чиновників різних країн і надалі.
Безперечно, головним аргументом на користь скорочення робочих годин можна назвати той факт, що це не позначається на продуктивності. Це можна пов’язати зі схильністю працівників розтягувати або скорочувати час, необхідний для виконання робочих завдань. Адже сорок робочих годин протягом п’яти днів поспіль не означають, що ви працюватимете в швидкому темпі увесь цей час. І якщо вам, припустимо, повідомити, що ви звільнитеся раніше, якщо швидше виконаєте роботу – хто ж не старатиметься виконати робочі завдання чимшвидше?
Скорочення на один день робочого тижня суттєво допоможе батькам, які зможуть більше часу приділяти дітям. Тому сучасні реформатори робочого тижня вважають, що формат 4/3 виглядатиме більш збалансованим, ніж загальноприйнята модель 5/2.
Такий формат робочого тижня для всіх професій, на жаль, не підійде. Якщо на виконання робочих обов’язків впливають деякі фактори, як-от розклад клієнтів чи оплачувані години, робочий час не вдасться скоротити без втрати прибутку. І продуктивності.
Перехід на такий формат не допоможе також підприємствам, які змушені економити. Адже їм доведеться або збільшити кількість працівників, або зменшити обсяг завдань для вже наявних у штаті працівників.
І якщо окремим компаніям та деяким професіям така модель робочого тижня не підійде, сучасні реалії показують, що настала пора переосмислити це питання. Все ж таки десятиліття інновацій та автоматизації робочих процесів були спрямовані на те, щоб полегшити людям життя, чи не так?
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?