Як правильно привчати дітей до праці – головний біль багатьох батьків. Здається, все просто: попросив сина чи доньку зробити якусь домашню роботу, і ось вони вже слухняно виконують те, що їх попросили. Але всі ми чудово знаємо, що такий підхід не надто ефективний. Портал з працевлаштування Jobs.ua пропонує вам з’ясувати, як навчитися правильно привчати дітей до праці.
І питання навіть не в тому, що всі діти – ліниві, а ґаджети займають майже весь їх вільний час. Проблема полягає в іншому: батьки дуже часто застосовують прямий підхід, коли хочуть змусити дітей виконати якусь роботу. Але тут потрібно діяти не напряму. І апелювати не до дитячого «раціо», а до дитячої уяви, фантазії, допитливості. Привчити дітей до відповідальності та любові до праці можна і потрібно, не згадуючи про це вголос. Світ дітей влаштований по-іншому, ніж світ дорослих, тому й діяти потрібно відповідно.
Давайте з’ясуємо, як варто чинити батькам, якщо вони хочуть привчити дітей до праці.
Підкуповлюйте дітей цікавістю, а не торгом. Як часто буває? Батьки просять дитину щось зробити, і виставляють умову: «А ми тобі за це … (підставте сюди будь-що, від купівлі смаколиків до безперешкодного доступу до ПК чи планшета). Це вкрай неправильний підхід, бо в такий спосіб дитячу допитливість та цікавість не розвинеш. Навпаки, тут потрібно діяти не напряму. Приміром, ви хочете навчити доньку готувати різні страви. Фраза «Ходи ліпити вареники» не завжди спрацює. А ось питання на кшталт «Хочеш, покажу тобі, як готувати найсмачніші вареники в світі?..» звучить значно привабливіше, погоджуєтесь? І ось уже ваша донька – чи син, чому б і ні? – з цікавістю спостерігають за тим, як ви майстерно ліпите вареники, і їхні руки самі тягнуться до тіста. В процесі приготування вареників не забудьте розповісти щось цікаве, додати декілька практичних порад. Діти люблять слухати дорослих, коли ті розповідають щось цікаве.
Або ось іще приклад. Ви йдете на город, щоб посмикати бур’яни. Просто сказати дитині: «Ходімо, допоможеш висмикати мені бур’ян» не надто зацікавить ваше чадо до нудної і монотонної праці. А ось повідомити дитині, що бур’ян може мати довгі корінці, та ще незвичайного кольору, і вона може переконатися в цьому на власні очі – зовсім інша справа, чи не так? І дитина вже з цікавістю вириває разом із вами бур’ян, навіть не зауважуючи, що займається, на перший погляд, досить нудною справою.
І це лише декілька прикладів. Цю модель можна застосувати фактично до будь-яких справ.
Не секрет, що діти дуже люблять ігри, люблять змагатися між собою, хто з них краще бігає, вище стрибне і т.д. Візьміть це собі на замітку. Приміром, влаштуйте змагання, хто швидше підмете подвір’я. Ви починаєте з одного боку, син чи донька – з іншого, і ось ви вже зауважуєте, як дитина за азартом і суперництвом зовсім забуває про те, що їй насправді доводиться виконувати досить-таки нудну роботу. А фраза «переможцю – цікавий сюрприз» ще більше розбурхує дитячу уяву.
Як бачимо, власний приклад, вміння зацікавити дитину та вміння при цьому розповісти щось цікаве (прокачуйте талант оповідача) можуть легко і ненав’язливо, без криків чи примусу привчати дитину до праці. І секрет тут простий – всього лиш змінили підхід. А результат не змусить себе чекати.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?
Jobs.ua хоче підтримати Кращих Роботодавців і розширити можливості Шукачам роботи у важку хвилину, тому продовжує працювати в галузі працевлаштування та зберігає знижки і можливість безкоштовного розміщення вакансій для роботодавців.