Рекрутери та роботодавці теж люди, і теж бувають різними. Одні напрочуд ввічливі, милі і тактовні, і під час співбесіди дотримуються усіх можливих правил поведінки, інші заради інтересу можуть спробувати загнати в кут дивними питаннями. Або взагалі шокувати кандидата неадекватною поведінкою. Давайте спробуємо розібратися, що робити у ситуації, якщо ви потрапили на дивну співбесіду.

Гра в хорошого і поганого рекрутера

Тобто за аналогією гри в хорошого і поганого копа, яку ми з вами неодноразово спостерігали в кінофільмах. Чому деякі роботодавці «опускаються» до такого? Швидше за все, прагнуть у такий спосіб «збити гонор» з кандидата, чи зменшити його вимоги до заробітної плати. Або ж просто заради розваги, якщо кандидат у них уже намітився, і це не ви. Чи банальна зверхність – мовляв, робимо як хочемо.

Але єдиний реальний ефект, який можна досягнути такими діями – це спантеличити кандидата, який мріятиме тільки про те, щоб швидше покинути ці незатишні стіни і цих дивних людей, які дозволяють собі поводитися непрофесійно. Хоча може трапитися, що інтерв’юери повелися у такий спосіб, бо кандидат своєю поведінкою викликав таку реакцію. У будь-якому випадку, після такої дивної співбесіди ретельно проаналізуйте цю ситуацію, що наступного разу уникнути її ще на ранній стадії.

Незаплановані ситуації під час онлайн-співбесіди

Оскільки такий формат співбесід надзвичайно поширений останнім часом, незаплановані ситуації під час онлайн-спілкування теж можуть чимало розповісти про вашого майбутнього роботодавця. Приміром, виникли технічні проблеми під час зв’язку: зникли звук і відео, але тільки з боку роботодавця, і в цей час, коли він думає, що його не чують, ви натомість почули про себе дещо цікаве. Або ж він попросив вас зачекати, вимкнув звук але по неуважності не натиснув як слід клавішу. І от ви чуєте, як він розмовляє по телефону зі своїм підлеглим, і лає його, як-то кажуть, на чім світ стоїть. І ще й при цьому мило всміхається вам у камеру.

Мабуть, у такій ситуації потенційний кандидат всерйоз задумається над питанням, чи варто влаштовуватися у компанію, в якій зовсім не поважають підлеглих. Адже на місці цього працівника, ймовірно, завтра опиниться він.

Або ще така ситуація: в кадр випадково потрапила домашня тварина. Наприклад, кіт стрибнув на коліна чи на клавіатуру, і не хоче полишати кадр. Як відреагує рекрутер? Пожартує з цього приводу чи незадоволено зауважить, щоб ви чимшвидше прибрали кота з кадру, бо він, тобто рекрутер, і зайвої хвилини не має на подібні дурниці. Так, це всього лиш кіт стрибнув на клавіатуру, але такі дрібнички можуть багато повідати про роботодавця. Можливо, через декілька місяців роботи ви звернетеся до нього з важливим для вас питанням, а у відповідь почуєте, що в нього немає часу на ці дурниці, «ідіть працюйте». Річ у тому, що природна реакція на ту ж ситуацію з котом підкаже вам, якими є їхні звичайні шаблони поведінки в аналогічних ситуаціях.

Особисті питання – як реагувати?

Такі питання найчастіше «прилітають» жінкам. Можливо, роботодавець поставив рекрутеру завдання обережно вивідати у незаміжньої кандидатки, чи не планує вона створювати сім’ю в найближчі декілька років. Або ще прямолінійніше питання – чи не планує народжувати найближчим часом. Так чи інакше, такі питання викликають справедливе обурення, бо особисте – це особисте, а робота – це робота. І все ж деякі роботодавці ідуть на такі кроки, щоб отримати якісь гарантії від пошукачки, що вона через деякий час не піде в декретну відпустку.

Трапляються й інші випадки. Наприклад, рекрутер чи рекрутерка ознайомилися з вашим резюме, досвідом роботи і вказаним у резюме сімейним станом, а потім ні сіло ні впало цікавляться, чому ви, мовляв, досі не маєте дітей (варіанти – не завели дітей до тридцяти чи тридцяти п’яти, а час-то біжить). Якщо дійсно склалася така ситуація у житті, що ви не маєте дітей, вашим потенційним роботодавцям аж ніяк не повинно бути до цього діла, і запитувати про це – як мінімум безтактно і неввічливо. Таким нетактовним рекрутерам/роботодавцям невтямки, що в кандидатки, можливо, не складається особисте життя або вона не може завагітніти через проблеми із здоров’ям. Або просто не хоче народжувати, і це, знову ж таки, не їхня справа.

Отже, якщо ви перебуваєте у подібному становищі, і вирушаєте на чергову співбесіду, спробуйте морально налаштувати себе, що таке питання вам можуть поставити. Просто будьте готові до цього, щоб нормально відреагувати, не виказати своїх емоцій. Найкращий варіант, безперечно – це відповісти з посмішкою, ввічливо і стримано. Можливо, таким неправильним шляхом вас намагаються перевірити на стресостійкість. Тому показати свою невразливість до такого роду питань – це найкраще, що ви можете зробити.

У рекрутера – поганий день. Як реагувати?

Хтозна – можливо, в людини просто день не видався, або в нього чи неї зараз непростий період у житті, тому він чи вона прагнуть «лагідно» відігратися на кандидаті. А що кандидат може зробити у відповідь? Відповісти тим самим або ж промовчати? Чи зробити вигляд, що жодних їдких питань чи коментарів у її бік не прозвучало?

Можна й так вчинити, якщо не вийде перевести все на жарт. Звісно, це можливо тільки тоді, якщо не розгубитесь у такій ситуації і будете ще до співбесіди готові навіть до такої небажаної ситуації. І це зрозуміло, бо коли приходиш на співбесіду і очікуєш питань щодо професійних якостей, а натомість отримуєш дещо неадекватну поведінку з боку рекрутера – погодьтеся, можна й розгубитися.

Залиште негатив там, де він з’явився

Уявімо ситуацію: ви прийшли на співбесіду впевнені і на позитиві, ладні продемонструвати свої професійні якості з найкращого боку, а натомість отримали від інтерв’юера злив негативних емоцій. Що робити, якщо так трапилося? Ідеальний варіант – стримано відреагувати і попрощатися. І залишити негатив у цьому офісі, в жодному разі не забирати його з собою. Буває й таке, що люди після неприємних співбесід місяцями, якщо не роками, дорікають собі і «з’їдають» себе у спробах відшукати причину, що з ними не так.

Кожну співбесіду можна уявити як дорогу з двостороннім рухом, і в будь-який момент ви можете зупинитися і подумки запитати себе: «А чи хочу я рухатися далі саме цим маршрутом?»

Якщо ви бачите, що вам усе не подобається

Можливо, в цій компанію допускають таку поведінку, яка вам категорично не подобається ще «з порогу». Можливо, це одиничний випадок, але швидше за все тут особлива корпоративна культура. Можливо, особлива тільки для вас, тому що вона просто не ваша.

Але якщо ви одразу відчули незатишок саме в цьому офісі і саме з цими людьми – вирішуйте, чи готові ви миритися з цим дискомфортом щодня. І якщо непривітного рекрутера ви нечасто бачитимете на роботі, то непривітного менеджера – щодня і щогодини. Звичайно, гримати дверима чи різко висловлюватися наостанок не потрібно. Станьте ініціатором завершення зустрічі, причому зробіть це коректно, з почуттям власної гідності і самоповаги.

Ще один момент – власне, про кандидата

Врахуйте й те, що іноді ваше природне виявлення емоцій можуть сприйняти за хамство чи грубість, а через запізнення відреагують зауваженням. І байдуже, що затори на дорогах завадили вам доїхати на зустріч вчасно: а раптом це відбуватиметься й надалі, роботодавець не знає вас особисто, і може порахувати вас непунктуальною людиною. Звичайно, ми навіть не говоримо про неохайність в зовнішньому вигляді: навіть через такі дрібнички, як неохайний одяг, роботодавець може не зробити пропозицію роботи вашої мрії.

Тому лаяти подумки (або вже після співбесіди) такого роботодавця не варто: краще проаналізуйте цю ситуацію раціонально, щоб не допустити її повторення в майбутньому. Пам’ятаєте біблійну притчу про скалку в оці брата? Схожа ситуація, тільки в алегоричному порівнянні.