Успіх кожної легендарної компанії – це унікальна історія. Не став винятком всесвітньо відомий кавовий бренд «Старбакс», історія якого розпочалася в далекому 1970 році з кількох кав’ярень у місті Сіетл, штат Вашингтон. Jobs.ua пропонує здійснити короткий екскурс в історію найбільшої кавової імперії сучасності.
Коли прості любителі кави – вчитель англійської мови Джеррі Болдуїн, вчитель історії Зев Сінгл та письменник Гордон Боукер задумали відкрити власний магазин з продажу кавових бобів, навряд чи вони змогли передбачити, що через кілька десятиліть на компанію, яку вони заснували, чекає грандіозний успіх (чистий прибуток Starbucks у 2018 році склав 4,5 млрд. доларів).
Ці чоловіки спершу навіть не подавали еспресо у своїх кав’ярнях, а основоположний принцип легендарного бренду – висока якість за високою ціною – з’явився багатьма роками пізніше. Все змінилося, коли в «Старбакс» прийшов геніальний управлінець Гордон Шульц.
«Батьки не могли зрозуміти, що саме привабило мене в Starbucks. В 1982 році я покинув добре оплачувану престижну роботу заради того, що колись являло собою маленьку мережу з п’яти кав’ярень в Сіетлі. Але я бачив Starbucks не такою, якою вона була, а якою могла бути. Вона миттєво полонила мене поєднанням пристрасті і достовірності».
Так згадував у своїй книзі «Як чашка за чашкою будувалась Starbucks» кілька десятиліть по тому Говард Шульц – чоловік, який зміг вивести невеличкий американський бренд на світовий рівень. І закріпити його успіх назавжди, хоча в цій компанії – зрештою, як і у всіх інших великих компаній – траплялися у власній історії не найкращі сторінки. Компанія переживала злети і падіння, але завжди наче заново прокладала собі шлях до успіху і нових вершин.
«Старбакс» – це кав’ярні преміум-класу. Це означає, що ви отримаєте якісну каву, нехай і за високу ціну. Компанія і не приховує того, що орієнтована на людей із середнім і високим рівнем достатку. Що ж, так було у всі часи – за неодмінно стабільну якість та розкручене ім’я доводиться сплачувати трохи більшу ціну.
Ці речі чудово розумів Говард Шульц. Він також спеціально їздив у Італію, щоб збагнути і перейняти секрети успіху тамтешніх кав’ярень. Адже для італійців дружня бесіда за чашечкою ароматного еспресо – це важлива складова їхнього способу життя. Перебуваючи в Італії, Шульц також зауважив, що кав’ярні в італійських містах знаходяться на кожній вулиці. Люди приходили туди, щоб поспілкуватися і приємно провести дозвілля. В ті часи в Штатах не всі люди навіть вживали каву, не те щоб приходити в спеціальне місце, щоб у дружній компанії насолодитись ароматним напоєм. Гордон Шульц вирішив це змінити. І, звичайно, йому це вдалося. Нестримна енергія Шульца, його уява, фантазія і талант управлінця зробили в сумі те, що не вдалося здійснити трійці засновників «Старбакс» – завоювати спершу всю Америку, а згодом і весь світ.
Як назвеш корабель – так він і попливе. Ця фраза має безпосереднє відношення до кавового бренду, адже назву для своєї компанії тріо засновників обрали з роману «Мобі Дік» Германа Мелвілла. Старбак – так звали першого помічника капітана Ахава, одного з головних героїв роману. Ну а логотип компанії – це зображення русалки-сирени, яка своїм заворожливим співом і неземною красою заманює до себе моряків. Що ж, вдаліший логотип і не придумаєш. В наш час у сітях «Старбакса» опинились мільйони фанатів кави у всіх куточках світу.
Відмінний кавовий смак, великий асортимент напоїв і якісне обладнання. Яскрава упаковка. Високі стандарти обслуговування. Цими пунктами по праву пишається «Старбакс». Але ці складові – далеко не єдині компоненти від загальної формули успіху кавової імперії.
Власники компанії з великою увагою ставляться як до своїх клієнтів, так і до працівників. У книзі, яка згадувалась вище, Говард Шульц наголошує, що мотивовані працівники віддають своїй справі душу і серце. Керівник повинен ділитися з підлеглими своїми радощами і планами, а та єдність, яку відчувають люди, працюючи в згуртованому колективі – це основа корпоративної етики Starbucks. І, як ми можемо бачити в реальності, ці принципи діють з великою ефективністю. Як зазначив у своїй книзі Говард Шульц: «Успіх – ніщо, якщо ви приходите до фінішу на самоті».
Поваги заслуговує і той факт, що від недавніх пір в кав’ярнях дозволили відвідувати вбиральні людям, які нічого не замовляють. Тепер в кав’ярні «Старбакс» можна просто зайти і посидіти, попрацювати за ноутбуком чи насолодитися приємною атмосферою, не витративши жодного центу. Чи багато компаній можуть пишатися подібним підходом і увагою до людей? Навряд чи.
(Культура обслуговування для Starbucks – це не просто слова. Це ціла філософія.)
В Україні немає жодної кав’ярні всесвітньовідомого бренда. І, на превеликий жаль, їхня поява найближчим часом не передбачається. Цьому є багато причин, які характеризують нашу країну не з найкращого боку.
По-перше, недосконале законодавство і недотримання банальної етики в ділових стосунках. Шанованому американському бренду чужі і незрозумілі звичайні для українського бізнесу практики – працювати через підставних осіб, не сплачувати податки чи пропонувати людям зарплату «в конверті».
По-друге, негативна репутація нашої країни в світі. Корумпованість наших чиновників і правоохоронних органів – сумнозвісна сторона нашої дійсності. А репутація в цивілізованому світі означає дуже багато. Хто захоче працювати з ненадійним компаньйоном, який в будь-яку хвилину може «кинути», наплювавши на всі попередні домовленості та угоди? А представники бізнесу в Україні саме так і чинять, ставлячи власні недолугі амбіції і короткочасну вигоду на перше місце. А мали б ставити на перше місце репутацію та повагу до власного бренду, як це робили і завжди робитимуть у Starbucks. Звичайно, маються на увазі не всі українські компанії, а більше йдеться про ситуацію загалом.
Що хочеться сказати наостанок? Успіх «Старбакса» полягає у тому, що її керівники ніколи не зупиняються на досягнутому. І ніколи не зупиняться, адже важлива складова будь-якого успіху – це постійний розвиток і самовдосконалення.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?