На співбесіді важливо не тільки те, що ви говорите, а й те, про що не говорите. І йдеться не про замовчування важливої інформації, а про теми, які не варто піднімати на співбесіді. Навіть якщо рекрутер навмисне про це заговорить. Отже, давайте з’ясуємо, про що не варто говорити на співбесіді, щоб не зіпсувати враження про себе.
Коли вирушаєте на співбесіду, будьте готові до того, що у вас поцікавляться, а чому ви вирішили змінити роботу. І це цілком закономірне питання, адже за фасадом зміни роботи може критися безліч причин. В тому числі й неприємних, як-от конфлікти з керівництвом та колегами, втрата по неуважності важливого клієнта (як приклад). Можливо, в пориві емоцій ви висловили керівництву все, що про нього думаєте, і наостанок голосно гримнули дверима. Це неприємний і травматичний досвід насправді, адже згодом можна тисячу разів пошкодувати про сказане чи зроблене. Якщо людина це усвідомлює – це добре, бо вміти аналізувати власні вчинки не кожен зможе.
Але про всі ці речі рекрутеру не потрібно розповідати, як і гніватися на нього й одразу займати захисну позицію. Просто пам’ятайте, що таке питання вам можуть поставити, і майте заздалегідь обдуману відповідь. Поміркуйте над тим, що дало вам звільнення в перспективі, і від цього відштовхуйтесь. Сконцентруйтесь на мотивації «до чогось», а не «від чогось», бо кожен роботодавець хоче бачити в команді людину, яка бажає розвитку, любить дізнаватися нове і має активну життєву позицію.
І навіть якщо дуже кортить сказати щось дошкульне про колишню команду, керівництво, колег – утримайтесь від цього. Рекрутер не знає всіх обставин вашої ситуації, тому вирішить, що ви схильні до конфліктів і не вмієте рахуватися з чужою думкою.
Проявляти ініціативу – це важливо, але також важливо розуміти, що всьому знайдеться свій час і місце. Якщо рекрутер забажає з’ясувати вашу обізнаність у якомусь питанні, він неодмінно поцікавиться, «а як би ви вчинили у такій-то ситуації?». А пропонувати з перших хвилин співбесіди своє креативне бачення розвитку компанії – це виставляти себе в неприглядному світлі. Уявіть, що ви завітали в квартиру до незнайомої людини, і одразу почали роздавати рекомендації, як їй краще зробити ремонт, що слід змінити в обстановці квартири і тому подібне. Чи сподобалися б їй ваші нав’язливі пропозиції? Навряд чи.
Тож ви ще матимете час поділитися своїми ідеями та пропозиціями, вже коли вас приймуть на роботу. Інакше ризикуєте справити враження людини, яка спочатку робить, а вже потім думає.
Обговорення політичної ситуації, релігійних переконань та інших гострих соціальних тем краще винести за рамки співбесіди. Ви не знаєте, яку думку має рекрутер стосовно усіх цих питань, а навіть якби й знали, все одно не потрібно цього робити. І взагалі, в етикеті (і в діловому зокрема) такі теми вважаються неприйнятними, тому від них краще утриматися за столом, в колі колег і т.д. Мовчання – золото, і це саме той випадок.
Інша ситуація, якщо обговорення однієї з таких тем стосується вашої майбутньої роботи. Але не забувайте, що слова потрібно добирати в будь-якому разі.
Питання від рекрутера на кшталт «Чи є у вас діти?», «Скільки їм років?» свідчать про вторгнення у ваш особистий простір. Питання на особисті теми не повинні звучати від рекрутера – принаймні, не на першій співбесіді. Перша співбесіда має на меті порівняти очікування компанії від кандидата (і навпаки) саме в професійному розрізі, а не дізнаватися деталі вашого приватного життя.
Як відповідати на таке питання, якщо воно все ж прозвучало? Можна відповісти уточнюючим питанням на не дуже коректне питання рекрутера. І взагалі, у всіх випадках, коли незнайомі вам люди (або ж малознайомі) починають розпитувати вас на особисті теми – ставте у відповідь уточнююче запитання. Приміром, чому для вашої компанії це має значення. Можливо, це питання й має під собою раціональне підґрунтя. Приміром, ви проходите співбесіду на віддалену роботу, а представнику компанії важливо знати, чи зможете ви з власного помешкання виконувати в повному обсязі робочі завдання, чи не з’являться в процесі роботи відволікаючі фактори.
Але в такому випадку рекрутеру потрібно заходити зовсім з іншого боку, чи не так? Наприклад, запитати, чи влаштовує вас певний графік роботи, чи зможете встигати з дедлайнами тощо. Але тоді й сенсу запитувати, є діти чи ні, немає. Якщо ж на уточнююче запитання ви не отримали раціонального пояснення, не забувайте, що маєте право не відповідати на питання особистого характеру.
Трапляється, що кандидати можуть неправильно витлумачити прохання рекрутерів, коли ті просять розповісти про себе. Таке прохання передбачає коротку презентацію ваших hard і soft скілів, а також завдань, над якими ви працювали і результатів, яких ви досягли в попередній компанії. І аж ніяк не переказ біографії практично від самого народження.
Звісно, було б дивно, якби рекрутер не запропонував вам розповісти про себе. Тому в лаконічній манері повідайте про свій професійний шлях і про отриманий досвід, релевантний для цієї вакансії. Якщо ви змінювали спеціалізацію, можна коротко повідомити, що перед опануванням саме цієї професії шукали себе в інших сферах діяльності. Якщо рекрутер запитає, ким ви раніше працювали – можна розповісти, але знову ж таки, надто деталізувати не потрібно. Зважуйте подумки свої слова, запитуючи себе: «Чи будуть ці відомості важливими для цієї вакансії, чи додадуть вони мені, як кандидату, ваги в очах рекрутера?»
Якщо відповідь на ці питання заперечна, в такому разі утримайтеся від зайвих деталей своєї біографії.
Пам’ятайте, що час співбесіди обмежений: як правило, 20-40 хвилин, якщо говоримо про першу співбесіду. І її завдання – передусім повідати рекрутеру про свій професійний досвід, навички та здобутки, розповісти про кар’єрні цілі, проявити себе як цікаву і потрібну цій компанії людину. Тому немає потреби розповідати про свої інтереси поза роботою – для цього ще буде час. Але іноді кандидати від хвилювання забувають про це, і починають заглиблюватися в сторонні теми, які жодним чином не пов’язані з цією вакансією. І якщо ви зловили себе на тому, що відволіклися, перепросіть рекрутера і поверніться до обговорення тем, які безпосередньо стосуються майбутньої посади.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.