Слова володіють великою силою – вони можуть надихнути, а можуть і знищити. Сьогодні ми згадуємо найкращі вислови «яблучного» генія, які можуть тільки прекрасне – надихати і мотивувати. Jobs.ua підготував для вас найкращі цитати Стіва Джобса, який 5-го жовтня 2011-го року після тривалої боротьби з виснажливою хворобою пішов із життя у віці п’ятдесяти шести років.
Цей чоловік прожив видатне життя, хоч і небагато по часу, як за людськими мірками. Так, він не встиг розміняти навіть сьомий десяток, але мільярди людей в світі знають його ім’я. І, схоже на те, знатимуть завжди, бо після себе він залишив впізнаваний «яблучний» бренд і безліч інновацій. Світ запам’ятав його як затятого перфекціоніста, для якого бездоганне втілення якості продукту і його дизайну – це була окрема релігія.
На жаль, навіть великі статки не порятують від смертельної недуги. Ми живемо у той час, коли людство ще не навчилося долати складні форми раку, а Джобсу діагностували саме таку форму онкозахворювання. Але, як стверджує давня мудрість, ми живемо у цьому світі до тих пір, поки живе пам’ять про нас, поки хтось ще вимовляє наше ім’я. Що ж, забуття Стіву Джобсу в цьому столітті – та й у кількох наступних як мінімум – точно не загрожує.
Буває таке, що опускаються руки, і нічого не хочеться робити. Коли настає важкий період у житті, давайте згадувати щось добре і хороше, щоб знаходити сили іти далі. І до цього доброго і хорошого хочеться віднести мотивуючі цитати Стіва Джобса.
Великий натхненник Apple говорив, що «пройдений шлях і є нагородою». В цьому великому вислові криються основи мудрості східної філософії, бо мудреці Сходу здавна вважали і добре знали те, що не ціль передусім є нагородою, а пройдений до неї шлях. Бо тільки так можна пізнати себе, і, пізнаючи себе, самовдосконалюватися і досягати значних вершин.
Джобс був прихильником простих рішень. Як результат цього, на світ з’явилися його технічні «плоди» – елегантні, витончені, довершені в плані естетики дизайну. Але ця геніальна простота прийшла як результат його наполегливості і вдумливих роздумів. От що він зазначає з цього приводу: «Але якщо продовжити думати далі, якщо заглибитися у проблему, якщо шар за шаром злущити лушпиння, ніби чистиш цибулю, то тоді прийдеш до найбільш елегантного і простого рішення. В більшості людей просто не вистачає на це зусиль або часу».
Гарно Стів Джобс також зауважив про самоповагу: «Робота займає велику частину вашого життя, тому єдиний шлях до самоповаги – робити те, що ви вважаєте вартим значних зусиль. А єдиний спосіб здійснити таку роботу – це любити те, чим ви зайняті. Не падайте духом!»
Складно не погодитися з такими чудовими і мотивуючими цитатами. Так, нам не світить винайти нове чудо технічної інженерії, надати йому ультра елегантного дизайну і привабливості, але кожен з нас може відповідально і з любов’ю робити нашу щоденну роботу, і щодня «лягати спати і думати, що сьогодні ти зробив справжнє диво – ось що для мене важливо».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?