Почувши про відпустку, хтось скаже: «Не на часі». А чи справді це так? Портал з працевлаштування Jobs.ua спробував розібратися в цьому питанні.
Давайте чесно зізнаємося собі – ми не знаємо напевно, скільки все це триватиме. Ніхто не знає напевно. Прогнози від усіляких політичних експертів можуть вселяти надію та оптимізм, тільки й всього. Що це означає в тривалій перспективі? Це означає, що на довгій дистанції потрібно вміти розраховувати сили. І заодно – якісно відпочивати: щодня, щотижня і щомісяця.
Якщо відчуваєте, що гостро потребуєте відпочинку – бодай на тиждень-другий – сміливо пишіть заяву на відпустку. Річ у тому, що ми всі зараз відчуваємо велику напругу, а в таких умовах наша психіка вимотується значно швидше. Скажіть, яка користь з виснаженого та демотивованого працівника?
І все ж хтось вагатиметься іти у відпустку, а декого й взагалі зупинятимуть думки, подібні до цих: «А що скажуть інші? А раптом осудять? В країні війна, а я дозволяю собі думати про відпустку». Але хочемо ми цього чи ні, але життя продовжується. Така в нас зараз реальність, іншої немає. Тому головну причину, щоб влаштувати собі відпочинок, бачимо у поповненні моральних та психічних сил.
В багатьох людей це слово дійсно асоціюється лише з відпочинком на морі. На крайній випадок – поїздка в гори. Але відпустка – це навіть не синонім до слова «подорож». Можна відпочити під час відпустки, навіть перебуваючи вдома. Але чи сидіти вдома під час відпустки чи ні – вирішувати вам. Заплануйте усе заздалегідь, чим займетеся під час відпочинку. Або, можливо, й нічим не займетеся, а просто побайдикуєте трохи. Ваше право.
Звичайно, відпочивати. Почитайте книги, які давно запланували, але все не було часу. Подивіться новинки кінематографу, поїдьте в гості до далеких родичів. Відвідайте нове місто нашої чудової країни. Якщо хтось скаже – не на часі, – не зважайте. Просто зробіть це.
Постарайтеся поменше дивитися новин. Все-таки вам потрібно максимально відновити сили, а з постійним хвилюванням цього не вдасться зробити.
Якщо ви сімейна людина, маєте дітей – придумайте цікаві завдання на цей час. Що ви давно хотіли зробити разом із дітьми, але все відкладали на потім? Не час відкладати, життя відбувається тут і зараз. Навіть попри війну. Навіть попри наш спільний біль та сльози.
Що ще можна зробити під час відпочинку? Можливо, ви давно мріяли влаштувати собі трошки екстриму – приміром, стрибнути з парашутом чи політати на повітряній кулі. Поцікавтеся, чи хтось влаштовує щось подібне – у вашому місті чи в іншому, без різниці. Не думайте, що усе це не на часі і «Що люди скажуть?»; думайте про те, що вам зараз потрібно підзарядитися позитивом і відновити баланс душевних сил.
Словом, які ви справи відкладали в довгий ящик – з них і почніть. А потім із свіжими силами повертайтеся до роботи, до волонтерства і буденних справ. І в жодному разі не докоряйте собі за відпочинок. Ось це точно не на часі.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?