Країни Європейського союзу постали перед, настільки серйозною проблемою нестачі працівників для виконання сезонних поточних робіт, що запрошують остарбайтерів-іноземців просто зараз, попри існуючий світовий карантин.
Наразі, Німеччина, Фінляндія, Польща та Сполучене Королівство «відкриті» виключно для робітників-іноземців, допомогу яких потребують місцеві ринки праці. Більш за все, таким робітникам радий аграрний сектор країн, що запрошують. Деякі місцеві компанії в ціх країнах, навіть створюють окремі чартерні рейси літаків, що мають доставити усіх бажаючих іноземців.
Сезон збору овочів та фруктів що вже стартував у більшості тамтешніх місцевостей наражається на небезпеку бути проваленим через брак робочих рук. До речі, більшість запропонованих цими країнами робіт – труд, що передбачає низку кваліфікацію праці та невелику (по місцевим міркам) оплату за нього.
Представники професійних спілок Великобританії наголошують на необхідності додаткової кількості робітників, що сягає показника у 70 000 осіб. Незважаючи на спроби британського уряду привернути цікавість до цих робіт студентської молоді країни та тих громадян хто втратив роботу через закриття певних робочих місць, там впевненні, що до необхідної кількості, «робочі руки» треба бути «добирати» за кордонами Сполученого Королівства.
Приблизно така сама ситуація й в інших країнах Європи. На думку численних експертів, зіткнувшись із загрозами для економіки, які несе довготривалий карантин, викликаний пандемією COVID-19, країни намагаються рятувати сектори економік вибірково. А, порятунок сільського господарства, вважається одним з ефективних засобів зменшення збитків країни, у цілому.
Серед 650 000 українців, що повернулися до країни завдяки розповсюдження коронавірусу, більшість налаштовані на скоріше повернення за кордон України, до своєї праці та звичного образу життя. Тому, аналізуючи ситуацію, багато Європи не лише відкривають свої ринки для наших остарбайтерів, спрощуючи закони для їхнього в’їзду але й намагаються організовувати способи доставки робітників, враховуючи, навіть, створення умов для необхідної двотижневої обсервації перед потраплянням до робочих місць.
Проте, українцям поспішати з рішенням не варто.
По-перше, більшість запропонованих робіт – важкий фізичний труд із досить «спартанськими» умовами мешкання та низьким рівнем оплати. По-друге, уряд України не поспішає відпускати громадян, яких з певними складнощами збирали та доставляли до країни з усього світу. За інформацією Jobs.ua, про це прямо заявив прем’єр-міністр України пан Шмигаль, в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю.
На думку прем’єра, більшість з вітчизняних остарбайтерів – досить «кваліфікована робоча сила», що має гарну «професійну та технічну підготовку» та демонструє «високу продуктивність труда». В уряді розуміють необхідність залишити такий потенціал «вдома» та готові запропонувати все, щоб люди мали змогу отримати не менш гідні заробітки, працюючи в Україні.
Серед заохочувальних засобів такого «утримання» українців в межах кордонів, прем’єр, насамперед, зазначив створення нових актуальних робочих місць та кредитування малого й середнього бізнесів на максимально вигідних для останніх умовах.
Це має допомогти відтоку кадрів з країни, що може розпочатися одразу після того, як країни світу послаблять карантинні умови перетинання власних кордонів.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?