І, знову про трудову міграцію.

Як, вже неодноразово інформував своїх читачів Jobs.ua, проблема зростаючої хвилі трудових мігрантів з України до інших європейських країн, може суттєво завадити розвитку вітчизняної економіки, вже найближчим часом «відкотивши її» не декілька позицій.

Згідно з даними, що отримали експерти Міжнародної організації міграції, втрати української економіки, вже сягнули показника 40 млрд гривень щорічно. І це, тільки офіційні данні.

Але, відкриті завдяки глобалізаційній системі економіки, канали тільки нарощують свою «пропускну здатність», відправляючи за кордон, все більше українських заробітчан. При цьому, звинувачувати пересічних громадян Неньки у такому «не патріотичному» підході, ніяк не можна.

Шукаючи можливості для власного існування у сучасному світі, людина, в першу чергу, намагається вирішити для себе питання гідних заробітків, відхиляючи на самий «задній план», питання, щодо безпеки й комфорту свого щоденного життя. На тлі цього, середні зарплати, що пропонують робітникам держави - сусіди України, які мінімум в чотири рази більше вітчизняних пропозицій, виглядають дуже переконливим фактором зміни роботи для більшості кваліфікованих робітників нашої країни.

Звичайно, ввезені в Україну гроші, які наші громадяни заробляють за кордоном, є непоганим «плюсом» до фінансування державної економіки. Наприклад, тільки за останні два роки, ця сума склала близько 24 млрд у доларовому еквіваленті, що перевищує кількість й прямих інвестицій з-за кордону, й фінансової допомоги Міжнародного валютного фонду.

Але, підйом економіки країни, як правило, безпосередньо зв’язан з ростом її ВВП, в якому, наприклад, одну зі складових - додану вартість, створюють саме працюючі на території країни кадри.

Завадити їх відтоку, за думкою експертів, можливо. Для цього, треба не тільки продовжити розумне збільшення з боку держави таких показників, як МЗП, яка, до речі, згідно з заяв деяких відомих політиків та бізнесменів країни, вже давно має бути, не нижче 5 000 гривень. Для підвищення якості й, відповідно, вартості вітчизняного персоналу, необхідно паралельне впровадження «тотального інвестування» роботодавців у власні кадри. А, це – ефективне навчання персоналу, як за кордоном, так і у межах України.