Чи спостерігали ви коли-небудь на особистому прикладі, як негативні думки, їх накопичення та нагромадження негативно впливали на ваше самопочуття та заражали оточуючих? Це пояснюється тим, що мислення та думки - це робота мозку, як на фізичному та і психологічному рівні. Не дарма кажуть, що в здоровому тілі - здоровий дух.
У 1950-60-хх роках стало популярним поняття “позитивне мислення”, що спричинило появу книжок, тренінгів та коучів, що допомагали навчитися не шкодити собі думками. Ретельне дослідження спеціалістами позитивного мислення довело, що це змушує працювати мозок на себе. Кожна думка, що з’являється в голові, має вплив на кожну клітинку тіла, і якщо вона негативна - отримаєте придушення та депресивний ефект. На тлі депресії частіше виникають захворювання, з часом перебіг яких погіршується, зменшується тривалість життя, зростає смертність. Позитивне сприйняття людиною життя, самої себе, ситуацій та подій є підґрунтям для здоров’я, успіху, щастя. І це потужний стимул, щоб розвивати в собі позитивне мислення.
Позитивне мислення, як явище, недооцінене людством, адже якби було навпаки, цьому би навчали в школах. Проте, якщо ви завжди скептично відноситесь до фрази, що “склянка напівповна”, то ось вам декілька вагомих аргументів щодо користі позитивного мислення:
Позитивне мислення - це така собі внутрішня самопідтримка, що дозволяє не зациклюватись на негативі, а йти далі попри невдачі, труднощі та життєві обставини. Адже усіма відома мудрість є підтвердженням вищезазначеного: “Якщо не можеш змінити ситуацію, то зміни своє ставлення до неї”.
Не дивлячись на велику кількість аргументів позитивного мислення, не всі підтримують його, а подекуди вважають навіть небезпечним. На їх думку, таке інфантильне зосередження на позитиві може спричинити втрату уваги до тривожних сигналів навколишнього світу, а абсолютна відмова від негативних почуттів просто заблокує ваші можливості відчувати весь спектр справжніх емоцій і відриває вас від реальності. Тому навіть позитивне мислення повинно бути в межах розумного.
Один з відомих коучів Стівен Ейчинсон застосував поняття геліотропічне мислення, як здатність людини культивувати в собі особливі риси та погляд на життя, що повинні в результаті витиснути негативне сприйняття світу. Давайте разом з Jobs.ua спробуємо розібратися, що то за риси та яким чином за їх допомогою можна цього досягти.
Вдячність
Так трапляється, що мозок людини дуже швидко пристосовується до всього комфортного, зручного. Те, що люди роблять для нас з часом входить для нас в звичку і оцінюється не так високо, як це було вперше. Проте всім нам є за що дякувати близьким, рідним, друзям, усвідомлюємо ми це чи ні. Не важливо, як ви висловлюєте вдячність: на словах при зустрічі, в думках та спогадах чи письмово в щоденнику, підбиваючи підсумок дня. Головне, що ви усвідомлюєте взаємозв’язок, концентрується на позитиві та приємному, що люди роблять чи робили для вас колись. До речі, це найпозитивніше заряджена емоція та риса, тому радимо її культивувати в собі.
Впевненість в собі
Психологи вважають впевненість в собі - важливою рисою для досягнення успіху в роботі та життєвих починаннях. Це досить тендітна емоція, адже її досить легко втратити і так складно розвинути. Щоб отримати цю рису у свій багаж, необхідно орієнтуватися на своїх успіхах, навіть якщо вони з макове зернятко. Хваліть себе за будь-яку успішно виконану справу, адже саме вони фундамент ваших великих звершень. З малого починається велике, а будь-яка перемога, навіть якщо вона маленька, стає кроком до чогось більшого.
Ентузіазм
Емоція, що додає вашому характеру пристрасті, а очам блиску. Де брати ентузіазм? Звісно ж зі справ, які так любите. Такий всепоглинаючий інтерес здатний заглушити зневіру у власні сили та перетворити помилки в досвід, а також дозволити собі відкривати кожний день щось нове для себе.
Безкорислива допомога
Розумний альтруїзм здатен вершити дивовижні речі: вчить робити добро, допомагати людям, співчувати їм. Існує навіть низка досліджень, які доводять, що доброта виступає одним із факторів ментального добробуту людини. Зокрема, вона покращує відносини з навколишніми, підвищує почуття задоволеності від життя, покращує навичку лідерства, сприяє формуванню здорової самооцінки, зміцнює самоповагу, перешкоджає вигорянню, тривожним і депресивним розладам, а також уповільнює процес біологічного старіння.
Не очікувати нічого замість
Іноді ми навіть підсвідомо очікуємо від інших схвалення, вдячності, захопленості тощо. Це очікування руйнує нашу свідомість, що за виконану роботу нам щось винні. Але, як кажуть психологи, ніхто нікому не винен. Тому краще розвивати в собі відсутність очікування та бути вільним від емоцій, коли ми не отримуємо те, на що чекаємо.
Психологи стверджують, що 50% характеру людини визначається генетикою, 10% - оточенням та навколишнім середовищем, і 40% залежить від наших внутрішніх налаштувань. А це значить, що багато чого залежить від нас самих, тому ми цілком здатні змінити багато чого в нашому житті, щоб воно стало більш щасливим. Тож що треба робити, щоб розвинути позитивне мислення?
Тримати фізичне та психічне здоров’я в порядку
Коли в нас щось болить чи турбує, навряд чи нам просто відчувати себе щасливими. Ці два аспекти допомагають почувати себе здоровим, задоволеним, радуватись життю. Частково вони пов’язані й з самовпевненістю в собі, адже одразу підвищує її. Якщо ви відчуваєте психологічну втому від роботи чи колег, то це дзвіночок, що слід взяти відпочинок чи відпустку для відновлення сил і здоров’я, підвищення імунітету.
Шукати у всьому світлі сторони
У всьому, що відбувається навколо нас, є як позитивні, так й негативні сторони. Суть в тому, щоб фокусуватися саме на світлих сторонах в складних життєвих ситуаціях чи обставинах. Навіть найгірша критика може бути корисно, конструктивною та вести до вашого індивідуального успіху. Зосередьтеся на тому, щоб знайти щось хороше в неприємностях, незручних ситуаціях чи подіях. Замість думок "за що мені все це?" – ви починаєте слідкувати за причинно-наслідковими зв'язками та починаєте думати як вплинути та поліпшити ситуацію. Ну а якщо одразу не вдається знайти світлі сторони, то почекайте трохи, адже саме час зробить розміщення в житті та переоцінку деяких ситуацій.
Припиніть шукати винних
Допитливий мозок людини запрограмований знати причини та шукати винуватих. Припиніть звинувачувати себе чи когось іншого у своїх невдачах. В будь-якому разі, саме невдачі є нашою рушійною силою, можливістю шукати нові шляхи розвитку, можливістю підсвітити наші негативні сторони. Дайте собі та іншим можливість на помилку, адже ніхто не ідеальний.
Візуалізуйте успіх
Перед будь-якою важливою подією практикуйте візуалізацію свого успіху. Хоч би перед партнерами на нараді чи перед роботодавцем на співбесіді. Уявіть, як ви бездоганно виступаєте та отримаєте успіх. Які емоції при цьому вас охоплюють? Що ви почуваєте? Що говорите партнерам чи роботодавцеві? Це допомагає концентруватися на позитиві.
Оточуйте себе позитивними людьми
Ми в праві вибирати з ким спілкуватися. Виключенням звісно є колеги на роботі, проте в будь-якому іншому випадку ми в праві вибрати. Відсіюйте негативне спілкування з друзями, батьками чи, навіть, з людьми в соцмережах.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?