Скільки буде існувати суспільство, стільки будуть існувати конфлікти. Конфлікти на робочому місці не є чимось незвичайним та неочікуваним. Періодично навіть високо емпатичний дружній колектив стикається з конфліктними ситуаціями. І іноді здоровий конфлікт йде на користь всій команді, а іноді так шкодить робочій атмосфері, що працездатність всього колективу знижується, а деякі співробітники починають задумуватись про пошук нового місця роботи.
В робочому колективі зустрічаються робітники кожний зі своїми особливостями: характеру, переконаннями, поглядами. Різні погляди дають можливість для багатьох команд подивитись на розв'язання робочих питань під різним кутом, отримати більше різнобічних ідей, проте є вірогідність, що така різність ускладнює знайти згоду в деяких питаннях.
Людина, яка допомагає нейтралізувати конфліктні ситуації називається медіатором. Проте мати окремого спеціаліста, який здатний стримати медіацію можуть дозволити не всі компанії. Тому цілком актуально мати в колективі ту людину, що здатна вчасно розпізнати конфліктне наростання, відреагувати та допомогти співробітникам справитись з нею, не доводячи до загострення. Найчастіше такий обов’язок покладають на офіс-менеджера або менеджера з персоналу, або керівника команди.
Головне вчасно розпізнати конфлікт та дізнатися про його існування, адже не завжди вдається бути присутнім при його виникненні. Медіація не виникає на пустому місці, тому слід бути спостережливим та помітити наступні її п’ять фаз:
Прелюдія (Завчасна відсутність взаєморозуміння, неприйняття розбіжностей співробітників у сфері, культурі, релігії, освіті тощо).
Ініціаціація (Подія та люди, що провокують інших до конфлікту).
Загострення (Непохитність у думці, словесні розбіжності, наполягання на лише одній правильній думці, небажання йти на поступки).
Диференціація (Учасники висловлюють один одному свої претензії, незадоволення, звинувачення, образи. На цьому етапі підіймаються та заявляються причини конфлікту.)
Вирішення (Бажання та поступи знайти компроміс. Можуть пропонуватися та обиратися різні шляхи та варіанти вирішення конфлікту).
Причини медіації можуть бути різними. Відповідно від причин медіатор може підібрати способи та шляхи вирішення.
Різниця в поглядах, що виникає на основі власних егоцентричних думках, бажаннях попри логіці та досягненні єдиної мети в роботі.
Становище - медіація, в основі якої полягає різниця в посадах.
Неузгодженість. Співробітник зобов'язаний займатися діяльністю, яка не оговорена та не відповідає його потребам чи інтересам.
Несумісність в потребах чи бажаннях співробітника або характерах.
Фінансування та винагорода. Недостатня чи не відповідна винагорода працівникам чи колегам однієї посади, чи команди.
Стресові ситуації - медіація від стресу із зовнішніх чи внутрішніх причин.
Керівництво. Погана чи неадекватна організаційна структура.
Влада. Бажання посісти вищу посаду, ступаючи через колег.
Слабке лідерство. Відсутність кваліфікованість та досвідченість спеціалістів, що викликає недовіру інших.
Відсутність прозорості та відвертості, що постійно викликає допитливість у інших, розмови, обговорення, чутки навколо.
Конфлікти, що ґрунтуються на взаємозалежності один від одного в команді, виникають через робочі причини. Простіше кажучи, співробітники сваряться не тому, що не розділяють якісь ідеї один одного, а тому, що один підводить іншого.
Конфліктні ситуації потрібно вирішувати тут і зараз й керівники розуміють це краще за інших. Це напряму впливає на відношення співробітників всередині колективу, атмосферу, настрій кожного співробітника, бажання працювати, на їх продуктивність, віднімають енергію та сили, відвертають від основної роботи. Концентрація робітників під час конфліктів значно знижується, погіршується. В роботі виникають більше помилок. А наслідки для кожного співробітника та компанії колосальні:
Грамотне зважене врегулювання конфлікту в колективі може призвести до покращення робочих процесів, інновацій та підвищення креативності, нових ідей, здорової конкуренції.
Щоб примирити колег в колективі, ви можете спробувати створити невеликі робочі групи з обговорення проблемної ситуації. Кожна група пробує визначити причини виникнення конфлікту, а також пропонує свої моделі швидкого вирішення проблемної ситуації. Подібну стратегію розв’язання конфліктної ситуації можна використовувати надалі, як робочий приклад.
Поясніть учасникам конфлікту, що вони - одна команда. У них єдина мета, єдині цілі, єдине завдання і слід допомагати один одному, а не заважати чи вставляти палки в колеса.
Зберіть команду, в якій є учасники конфлікту на тімбілдінг. Придумайте його тематичність та практичні завдання з жартами для розрядження обстановки. Це значно знижує градус конфлікту, дає змогу спілкуватися колективу в незвичних умовах, де значно легше вирішуються проблеми.
Якщо конфліктна ситуація не вирішується, найкраще, що можна зробити для учасників медіації - розвести їх по різні кути рингу. Займіть їх різними завданнями, відлучіть когось з проекту, пропонуючи більш цікавий.
Скористайтесь вищевказаними порадами, щоб зменшити ризики конфліктних ситуацій на робочому місці.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?