Коли говоримо про кар’єрне зростання, більшість людей знають чи чули лише про вертикальний чи горизонтальний тип кар’єри. Але це всього лиш найвідоміший розподіл, який можна означити так: за вектором кар’єрного росту. І цей список буде далеко неповним. Розглянемо в даній публікації всі можливі типи кар’єрного зростання фахівця.

Вертикальний та горизонтальні типи – їхні плюси та мінуси

Передусім згадаємо про два найвідоміші типи кар’єрного зростання. Які їхні плюси та мінуси?

Плюси вертикального типу кар’єри:

• З кожною новою посадою працівник отримує більше повноважень і влади (кількість підлеглих теж, як правило, зростатиме);
• Звичайно, розмір заробітної плати та бонусів теж збільшується. Знову ж таки, для багатьох працівник цей фактор теж є одним із вирішальних при виборі вертикального типу кар’єрного зростання.

Мінуси вертикального типу кар’єри:

• Більше повноважень – більше клопотів та обов’язків. Потрібно встежити за усіма процесами, за які несе відповідальність фахівець на цій посаді, і якщо виникають якісь проблеми, відповідальність лежить передусім на ньому;
• Перехід на вищий щабель кар’єрного розвитку, отримання високої посади іноді означає припинення розвитку в певній сфері. Приміром, талановитому вчителю пропонують посаду завуча. Це кар’єрний ріст для нього, безумовно, але якщо вчитель любить викладати свій предмет учням, йому доведеться піти на компроміс із своїми професійними обов’язками. Банально часу не вистачить «розриватися» на два боки.

Плюси горизонтального типу кар’єри:

• Можна вдосконалювати обрану сферу діяльності практично до безкінечності;
• На ринку праці завжди цінувалися і будуть цінуватися вузькоспеціалізовані фахівці;
• Окрім постійної самоосвіти, такий фахівець з часом стає тим самим експертом, який може фахово передавати свої знання іншим людям.

Мінуси горизонтального типу кар’єри:

• Є ризик «застрягнути» у вузькій ніші на десятиліття (!);
• Практично немає часу, щоб розвиватися в інших сферах діяльності;
• Якщо професія почне втрачати свою актуальність, доведеться починати в іншій професії практично з нуля.

Кросфункціональний тип кар’єри

Його ще називають міждисциплінарним типом кар’єри. Це означає, що працівник в певній професії досяг рівня експерта, і його кар’єра розвивається вертикально. Але поряд з тим цей працівник почав освоювати нову для себе спеціальність, і тут уже він зростає лише в горизонтальній площині. Тобто що виходить – в своїй «старій» професії наш працівник рівня «експерт» може виступати в якості ментора та проводити навчальні тренінги та майстер-класи, може виступати на конференціях як професійний спікер – і поряд з тим у своїй «новій» професії він той самий новачок, якого вчать фахівці рівня «експерт». Виходить своєрідне накладання (чи перехрещення) двох кар’єрних шляхів розвитку.

Компанії, які активно підтримують таких працівників, що досягли професіоналізму в одній сфері та активно розвиваються в іншій, мають декілька істотних переваг перед своїми конкурентами. Перелічимо їх:

• Відсоток плинності персоналу менший в порівнянні з іншими компаніями (а все тому, що працівники переходять працювати в інші відділи, але при цьому «стару» професію можуть не полишати – наставники, експерти, ментори);
• Серед працівників спостерігається менше випадків вигорання, адже зміна професії та діяльності дозволяють уникнути збайдужіння та вигорання по відношенню до «старої» професії);
• Працівники таких компаній загалом більше мотивовані та орієнтовані на особистісне зростання (адже їхній розвиток не припиняється з часом, а розширення професійних горизонтів – це само по собі мотивує до опанування нових знань та постійного росту власної особистості).

Кар’єра в корпораціях

Або так званий «корпоративний тип кар’єри». Ті працівники, які свідомо обирають кар’єрний розвиток саме в корпораціях, є проактивними та сповненими амбіцій. Їм хочеться «дослужитися» до високої посади, і водночас хочеться працювати в комфортних умовах, зі стабільною та високою зарплатою і зрозумілими кар’єрними перспективами. Якщо говоримо про корпоративний тип кар’єри – це надійність та впевненість у завтрашньому дні. Сумнівні перспективи, ризики – не про них.

Творчий тип кар’єри

А ось тут ризиків та сумнівних перспектив – більш ніж достатньо. Але надто творчим людям складно буде працювати в корпорації і стати тим самим «білим комірцем», який з дня в день сумлінно відвідує офіс із дев’ятої до шостої години та п’ять разів на тиждень. Але для творчих людей чи не найважливіше в професійному плані – їхнє покликання, і з цим складно щось вдіяти. Постав таку людину, образно кажучи, за верстат чи всадови за той самий чистий та охайний стіл корпоративного офісу – і людина «зачахне». Самореалізація, креативні задачі та можливість створити щось видатне і грандіозне штовхають таких людей в обійми творчості. Ризиків тут чимало – непевні заробітки, хиткі перспективи та відсутність стабільності. Але якщо хтось із творчих особистостей таки влучить в омріяне яблучко – це яблучко буде найкращим. І повністю виправдає всі ризики, сумніви та побоювання.

Підприємницький тип кар’єри

Такий тип кар’єрного зростання обирають азартні та проактивні люди. Задоволення власних амбіцій – тобто високий фінансовий прибуток, прагнення викликати до себе повагу з боку оточуючих – це все про них. Бути простою деталькою у великому «корпоративному механізмі» їм не підходить. А ось ризикнути та отримати свій куш – саме те, що потрібно. Звичайно, підприємливі люди повинні вміти прораховувати можливі ризики та навчитися обходити всі підводні камені на своєму шляху. Без цього успішну компанію не побудуєш.