Те, що колись вважалося чи не нормою у певних людських відносинах, сучасний світ переглядає під іншим, більш прискіпливим кутом зору та часто відкидає на протилежний бік, до неприйнятних вільним та цивілізованим суспільством речей, вчинків та понять.

«Не можеш – навчимо, не бажаєш – змусимо»

Це «радянське» прислів’я, ще й сьогодні доволі часто можна почути, у разі специфічної псевдо мотивації працівників до «відповідності» решті колективу, загальних норм роботи та всього іншого, що вважається місцевими «порядками та традиціями». Навіть, якщо така відповідність й має необхідність, а не є такою, що викликана суто людським нерозумінням окремого індивідууму, сам процес часто стає справжнім психологічним тиском на працівника, який виділяється чимось серед інших.

Як й «булінг» , що є моральним, психологічним та фізичним пресингом особи, притаманний підлітковим колективам, така дискримінація прав людини на робочому місці, теж має свою сучасну назву – «мобінг» та вважається неприємним, небезпечним явищем, якому слід негайно протистояти.

Вдосконалюючи власне законодавство, Україна наразі має проект закону проти таких дій по відношенню до працівників на роботі, аналогічного законам захисту працівників, прийнятим у більшості європейських країн. але, враховуючи, що поняття мобінгу є для українського суспільства певним новим визначенням, достовірно невідомо щодо термінів прийняття потрібних поправок до трудового кодексу. Тож, сьогодні треба бути готовим захищати себе власноруч.

Можливо, у разі випадків психологічного насилля, людині може допомогти вже прийнятий вітчизняний Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», але, все одно, краще розуміти як та чим відповісти на такі прояви «нетрудових відношень».

Різновиди дискримінації

Наприклад, у випадках, коли працівник не подобається саме керівництву, яке намагається позбавитися його через навантаження найбільш складною працею, відсутність преміювань, або ігнорування його ініціатив, роблячи все, щоб людина зрозуміла що їй тут не радіють та вона не має ніяких перспектив зростання, таку дискримінацію збоку босів називають «босингом», від відповідного слова англійською мовою.

У разі наявності ізоляції від іншого колективу, за бажанням останнього, та створення для ізгою чималого дискомфорту на робочому місці колегами, які вдаються, навіть, й до морального утискання чи зайвої критики, працівник має справу із «горизонтальним мобінгом». Така участь жертви притаманна новачкам та працівникам, які суттєво відрізняються від інших, та попри виконання своїх обов’язків, все одно вважаються іншими якимось «фріками».

До виникнення такого відношення до працівника, інших часто спонукають зовсім «непрофесійні» відчуття, наприклад: заздрість, нудьга або жага гострих відчуттів, низький рівень розвитку особистості, тощо. Таких агресорів прийнято називати «мобами», від англійського слова mob, яке означає єдино спрямований натовп. Як правило, така дискримінація, як мобінг, апріорі, довготривалий процес, який не можна не помітити або сподіватися мовчазно пересидіти, залишаючи без відповідних дій.

Анті-мобінгові заходи, які можна вжити самостійно

Звичайно треба чітко розуміти від кого витікає така мотивація для інших, яка направлена на цькування саме вас. Погодьтеся, що вирішувати проблему з керівником або з колегами. Доведеться геть різними способами.

Для того, щоб розуміти з чим маєте справу треба зробити прості необхідні речі, як й для того. щоб спробувати вирішити конфлікт:

• спочатку проаналізуйте конфлікт, намагаючись виявити причини, що його викликали, так, принаймні ви зможете врахувати їх у подальшому;
• зробіть свою компетенцію у робочому процесі близькою до ідеалу, щоб не мати нагоди на доречні нарікання та намагайтеся довести усім керівникам, які «мають вагу» у вашій компанії, що ви маєте потенціал та вмієте робити свою справу добре;
• спробуйте створити умови для відвертої розмови з «головним» мобом аби прояснити ситуацію, що склалася.

Кинути все та піти шукати іншу роботу – далеко не завжди є гарним способом вирішення проблеми. На новому місці ви можете зіткнутися із таким самим ставленням й ніхто не дасть вам гарантій, що такого не станеться. Також, не завжди є змога знайти роботу, яка буде задовольняти вас в усіх аспектах, не гірше аніж поточна. Та й взагалі, тікати без спроб боротьби – погана тенденція, яка лише зневірить вас самих у вашої здатності постояти за себе.

Краще:

• будьте уважним та зібраним та завжди напоготові в усьому, що стосується вашої професійної відповідальності та уникайте будь-яких робочих помилок, демонструючи відсутність обґрунтування поганого ставлення;
• якщо треба та ви можете це зробити, беріть на озброєння сучасні можливості, за допомогою яких можна зафіксовати агресивні дії у ваш бік, що відбуваються без жодних підстав: більшість подібних агресорів одразу відступають, зрозумів, що у вас є аудіо чи відео запис їхньої поведінки;
• не бійтеся вдатися до рішучих протидій, спрямованих на головного агресора: скоріше за все, більшість його світи відступить, бо не бажає мати справу із небезпечною жертвою та впливова до «соціального самозбереження»;
• можна спробувати продемонструвати байдужість до дій моберів, навіть, якщо це не так: така ілюзія ігнорування тиску, нівелює психологічний ефект пресингу, який прагнуть відчувати агресори й вони швидко втрачають цікавість до продовження.

У будь-якому разі, пам’ятайте, що ви фахівець у своїй справі й, так чи інакше, але не залишитеся без роботи. Але ви ще й людина. Тож маєте й гідність, й права, які не можна дозволяти нікому порушувати без наслідків. Проте, не забувайте, що не завжди результат вартий витрачених зусиль та ризиків й триматися за вороже налаштований до вас колектив чи керівництво, можливо, просто не має сенсу.