Починаючи власну справу, часто важко відкинути сумніви: чи вдасться, чи вийде, чи вистачить сил досягти поставлених результатів. А, коли все ще й іде не так як планувалося, то руки самі опускаються і пропадає будь-яке бажання продовжувати діяти.

Попри це, багато великих і успішних людей, чия кар'єра захоплює не менше як сюжети художніх книг, коли починали свою діяльність, терпіли невдачі. Але знаходили в собі сили піднятися і йти далі. Деякі з них тільки після того як поміняли вид діяльності, і не втративши наполегливості та терпіння, досягали успіху. І мали рацію! JOBS.UA підготував для вас три невеликі такі історії про успіх.

Наполегливість і терпіння

Перш ніж заснувати велику шоколадну імперію «Hershley Chocolate», її засновнику Мілтону Херші довелося попрацювати простим складачем текстів в друкарні та ще на інших посадах. Однак, через деякий час Мілтон влаштовувався на шоколадну фабрику, де дізнався про всі тонкощі виробництва цукерок і шоколаду. Після цього він дуже сильно загорівся бажанням створити власну шоколадну компанію, але перший досвід Мілтона був невдалим. Це його абсолютно не злякало, він відправився в Денвер, щоб там ще більше навчитися всім тонкощам виготовлення карамелі й шоколаду. Після чого спробував зайнятися кондитерським бізнесом в Нью-Йорку, на жаль, знову його чекав провал. Бізнес зовсім не приносив прибутку.

Дві невдалі спроби не зломили прагнення Мілтона Херші створити свою кондитерську компанію. Він повернувся до своїх батьків і продовжив проводити експерименти над різними інгредієнтами, намагаючись створити свій неповторний рецепт цукерок. І йому це вдалося! Так на кондитерському ринку з’явився молочний шоколад, який швидко завоював шалену популярність.

«Став дизайнером випадково…»

Джорджіо Армані, відомий дизайнер, який відмовився від використання хутра, розповів про початок своєї дизайнерської кар'єри в одному з інтерв'ю.

«Я дійсно став дизайнером не відразу. Скажу більше, це сталося випадково. Спочатку навчався медицині. Сам вибрав цю професію. Але через два роки раптом зрозумів: не моє. Навчання в Міланському університеті кинув. Влаштувався на роботу в універмаг La Rinascente. Спочатку мене взяли як людину, яка надягає одяг на манекени у вітринах. Потім швидко підвищили – доручили проводити закупівлі чоловічого одягу», – згадав Армані.

Займаючись закупівлею чоловічого одягу у Армані виникло бажання самому шити костюми для чоловіків, адже бачив наскільки жахливі і незручні речі купували тоді відвідувачі універмагу. Так, спочатку він пішов в учні до Ніно Черруті, після працював ще у кількох модельєрів. Згодом, набравшись досвіду, вирішив відкрити свою справу. Відкрити у Мілані свою компанію Армані допоміг Серджіо Галеотті, і дизайнер зізнається, що без нього він навряд чи б зміг домогтися такого успіху.

Вдала випадковість

Акторська кар'єра Брюса Вілліса почалася, коли працюючи за барною стійкою, він випадково зустрівся з режисером по кастингу, який шукав актора на епізодичну роль бармена. Його образ сподобався режисеру, і роль була запропонована. Брюсу довелося кілька років грати в маловідомих театрах і виконувати епізодичні ролі в телевізійних постановках, перш ніж на нього звернули увагу і запросили зніматися в телесеріалі «Детективне агентство «Місячне сяйво».