Звільнюємось по-розумному
9.03.2006 315 Взагалі працівник починає цікавитися пошуком нової роботи у трьох основних випадках: Стара робота з певних причин вже не влаштовує працівника.
Працівник (знову ж таки — з певних причин) більш не влаштовує стару работу.
І робота, і працівник одне одного начебто влаштовують — проте «медовий місяць» у їх стосунках вочевидь позаду.
Здавалося б, кожен з цих варіантів простий та зрозумілий. Проте основна маса людей, опинившись в будь-якій з зазначених ситуацій, починає рухатися доволі хаотично. Більшість можливостей залишаються не врахованими — зате всі помилки, які лише можна було зробити, обов’язково робляться.
Пізніше ми розглянемо кожну ситуацію більш уважно — а поки дамо лише ті поради, що знадобляться у будь-якому випадку.
Отже, коли необхідність зміни роботи повністю усвідомлена і внутрішньо прийнята, докладіть зусиль, щоб видобути зі «старої роботи» все, що можливо, а саме:
Інформацію
Вісім шансів з десяти, що шукати роботу ви будете у тій самій галузі. А це означає, що всі контакти, зв'язки та знайомства, заведені вами (і не лише вами) на фірмі, яку ви збираєтеся полишити, ще ой як знадобляться.
Тому не варто чекати, поки ваші наміри звільнитися дійдуть до керівництва,— акуратно скопіюйте на диск/дискетку/флешку (або ж просто відішліть на домашній e-mail) усі бази даних, до яких у вас (поки ще) є доступ.
Не будемо зараз знемагати від сумнівів стосовно етичності такого вчинку. Зрештою, ви теж доклали чимало зусиль до поповнення цих баз.
Далі: уважно придивіться до особливостей взаємодії відділів вашої фірми. Не виключено, що деякі процеси налагоджені там принципово краще, ніж на майбутньому місці вашої роботи. Чому б не зміцнити своє становище — і ще під час випробувального терміну запропонувати новому керівництву якесь організаційне нововведення?
(гм… а це ж певно що був промисловий шпіонаж…)
Знайомства
Готуючись до звільнення, постарайтесь обмінятись контактними даними з якомога більшою кількістю співробітників, тепер майже колишніх. Земля кругла — і невідомо ще, як повернеться життя. Хтось допоможе вам, комусь допоможете ви.
Подумайте, хто з партнерів вашої фірми, з якими вам випадало спілкуватися, може стати у пригоді і на новому місці. Можливо, перед звільненням варто зателефонувати їм (хоча б і з надуманого приводу)? Незайве освіжити у їх пам’яті, як приємно мати справу з таким чемним, тямущим і просто чарівним співрозмовником. (До речі, говорити про очікуване звільнення зовсім не обов'язково.)
Між іншим, зовсім непогано було б зберегти нормальні стосунки з керівництвом. Врешті-решт, ви ж не дружину з трьома дітьми покидаєте без засобів існування — а всього-навсього один офіс змінюєте на інший. То з якої речі гримати дверима й псувати стосунки? Тим більше що, як ми вже казали, земля має форму кулі.
«Папірці»
Часи махрової бюрократії начебто минули — проте зайвий папірець з підтвердженням ваших досягнень все одно не завадить.
Можливо, ви — як представник своєї організації — брали участь у якихось конференціях, симпозіумах, круглих столах. Може бути й так, що фірма проводила для своїх працівників (а отже і для вас) ті чи інші тренінги. Не виключено також, що проект, над яким працювали саме ви, здобув особливу відзнаку на профільній виставці. Усьому можна знайти документальне підтвердження — і зняти з нього копію.
Цілком можливо, що обіги фірми за час вашої роботи (і завдяки їй) зросли — чи, приміром, ідеї вашого відділу або й особисто ваші ідеї принесли організації позаплановий прибуток або ж заощадили якісь ресурси.
Все це не завадило б пригадати — і, що називається, взяти на олівець. Якщо ваш внесок до спільної справи можна підтвердити документально (накази з подяками, грамоти тощо) — зніміть з цих документів копію. Певна річ, якщо не йдеться про іменну шаблюку, презентовану вашому відділові вдячним керівництвом.
Рекомендації
Це, в принципі, теж «папірці» — проте підхід до них особливий. Якщо ви маєте передчуття, що звільнення не обійдеться без скандалу, проте все одно хочете отримати хороший відгук про свою роботу, схитруйте. Наприклад, за тиждень до звільнення «зберіться» на вихідні десь у Париж — і попросіть у керівництва позитивну характеристику (ясна річ, у посольство! щоб отримати візу…).
Якщо ж відпустити вас повинні цілком мирно й благопристойно, з рекомендаціями проблем буде менше — та все одно не зволікайте, намагайтесь отримати рекомендаційного листа ще до остаточного звільнення. Чому? Все просто: якщо після вашого відходу у відділі виникнуть якісь проблеми зі строками чи якістю виконання робіт, винним виявитесь саме ви. Так-так, ви все правильно почули! Уявіть себе на місці колег: кому хочеться визнавати власну провину, коли можна звалити її на колишнього співробітника?
Логіка проста: людина вже звільнилася, їй вже байдуже — ну от нехай і віддувається. Словом, не виключено, що вже через тиждень після звільнення вам не те що рекомендацій — руки не дадуть.
Компромат
Сумно, але факт: потрібно бути готовим до того, що на вас спробують заощадити. Як мінімум, не заплативши останньої зарплати (чи заплативши лише «офіційну» її частину). Якщо ви вважаєте, що ці гроші не варті головного болю, це одне. Але якщо відстояти своє для вас справа принципу, тоді заздалегідь (поки ще матимете доступ до необхідної інформації) продумайте, за яке місце найзручніш схопити шефа, щоб змусити розпрощатися по-чесному.
Що це буде: фото із закритої вечірки чи звіти у податкову, зфальшовані бухгалтерією,— дивіться самі. Проте не перегніть палиці — навесні й без того знаходять забагато трупів.
І насамкінець — коли питання вашого звільнення вже вирішене і обговорене з керівництвом, підіть красиво. Надішліть партнерам та клієнтам офіційні листи (особливо якщо ви займали ключову посаду), сповістіть їх, що ви звільнюєтесь і що надалі з ними працюватиме інша людина. Повідомте, скільки задоволення і обопільної вигоди приносила робота з такими чудовими партнерами. Навійте їм впевненість у тому, що фірма, яку ви (на жаль!) залишаєте, лиш про те і дбає, щоб якомога повніш ущасливити своїх партнерів і клієнтів.
Загалом, покажіть всім, що ви — цивілізована людина, а не мстивий абориген (і так — ніби мимоволі — додайте, що тепер ви працюватимете на фірмі такій-то з такими ось телефонами)…
Олена Чапленко
компанія "Джобс Україна"