Якщо говорити про ірраціональність людської поведінки, кожен з нас схильний до прийняття рішень, продиктованих емоціями, а не виваженими і раціональними фактами. Це іноді спрацьовує, але в більшості випадках такі рішення призводять до потрапляння в скрутне становище. Архітектурне мислення дозволить уникати пасток, розставлених нашими емоціями на всьому шляху до прийняття рішень. Пропонуємо розібратися із цим цікавим поняттям разом із Jobs.ua.
По суті, архітектурне мислення передбачає комплексний аналіз ситуації перед ухваленням того чи іншого рішення. Адже архітектору в його роботі потрібно врахувати всі можливі чинники, розглянути всі можливі сценарії, зокрема найгірші. Окрім цього, додамо сюди також розуміння взаємозалежних речей, у їхній здатності впливати одне на одного. Тобто сама суть архітектурного мислення зводиться до того, що будь-яке завдання, навіть наймасштабніше, можна розкласти на дрібніші функціональні частини. Так їх легше аналізувати і ухвалювати рішення щодо кожного структурного компоненту.
Звісно ж, антагоністом такого комплексного способу мислення виступає однобоке, однотипне мислення. Розкриємо цю думку на прикладі роботи того ж архітектора: якщо він думатиме лише про естетичний вигляд будівлі, постраждає її функціональність. І навпаки. А такі незначні речі, як ігнорування дашків і навісів, призведуть до того, що перехожі минатимуть перший, комерційний поверх, в погану погоду; або ж непродумана теплоізоляція будівлі призведе до появи плісняви в квартирах. Всі ці фактори, як і десятки інших, потрібно враховувати заздалегідь.
В архітектурній справі недостатньо одного лиш розуміння, як усе працює. Не менш важливішим є збагнути, що криється за всіма ухваленими рішеннями. Справжній архітектор вміє бачити компроміси в кожному рішенні й аналізувати їх, щоб обрати найкраще, найоптимальніше з них. Тому мислити як архітектор означає підходити до розв’язання завдань, керуючись широким спектром знань, аналізуючи і розуміючи причинно-наслідкові зв’язки тих чи інших рішень.
Оскільки такий спосіб мислення є комплексним процесом, воно здатне покращити розуміння того, що ми робимо із власним життям. Повсякчас застосовуючи такий підхід, ми зможемо ухвалювати найоптимальніші рішення й розуміти, які наслідки матимуть ці рішення в довготривалій перспективі. Важливі складові архітектурного мислення – системність і структурований підхід в розв’язанні всіх наявних проблем. Іншими словами, це коли ви добре розумієте поставлене перед вами завдання, адекватно оцінюєте рішення, зважаєте на власні емоції і думки, факти і реальність навколо себе. Додамо сюди зважений аналіз та інтеграцію минулого досвіду, покроковий рух уперед – і успіх в будь-якій справі не змусить себе чекати.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».