Екзамен – це не лише перевірка теоретичних знань, а й значне емоційне випробування, своєрідний стрес. Саме тому важливе значення має психологічна підготовка до іспитів. Деякі абітурієнти зі слабкою нервовою системою під впливом стресової ситуації, якою є екзамен, можуть забути матеріал, який напередодні дуже добре пам’ятали. Через сильне хвилювання вони можуть себе неадекватно поводити і тим самим спровокувати негативну реакцію екзаменатора.

Намагайтеся дізнатися про те, як проводяться іспити в обраному вузі. Цю інформацію можна отримати, познайомившись зі студентами цього закладу, або абітурієнтами, які вже склали іспит у попередній групі.

Корисною, також, може виявитися інформація, одержана на консультації перед іспитом. Уявіть, що ви на іспиті, і спробуйте відтворити ті запитання, які будуть вас хвилювати під час його складання.

Перед іспитом слід написати короткий конспект матеріалу, який ви засвоїли. Він допоможе систематизувати одержані знання та пригадати вивчене. При підготовці до іспиту і написанні конспекту необхідно

Якщо маєте зоровий тип пам'яті, варто приділити особливу увагу зовнішній формі ваших нотаток - неприпустимий недбалий, нерозбірливий, дрібний почерк. Звичайно, акуратний конспект вимагає більше часу, але в підсумку час на заучування скоротиться, і ви ефективніше підготуєтеся до іспиту.

Якщо у вас слуховий тип пам'яті, варто проговорювати найбільш важливу частину матеріалу, можна навіть використовувати магнітофон для підготовки.

Якщо у вас переважає моторний тип, то конспект потрібно переписати кілька разів; причому щоразу необхідно викреслювати те, що вже засвоїли досить добре, залишаючи для переписування тільки те, що необхідно запам’ятати.

До речі, у більшості людей добре розвинуті усі типи пам'яті, але, як правило, певний вид домінує, хоча це залежить від ситуації. Ще одна порада – не сподівайтеся на конспект товариша, навіть якщо він у нього дуже гарний. Власний конспект виявляється завжди набагато кориснішим.

Якщо ваш друг (чи подруга) готуються до такого ж усного вступного іспиту, що і ви, у вас є можливість використати такий прийом: кожен з вас вивчає різні частини усного матеріалу, а потім розповідаєте один одному те, що вивчили. Це дозволяє скоротити час для підготовки. І досягаються дві мети: заощаджується час, і ви репетируєте здачу іспиту.

Як поводитися на екзамені?

Перед іспитом лягайте раніше спати, а ранок ні в якому разі не розпочинайте "зубрінням". Дослідження психологів свідчать, що в пам'яті залишиться тільки матеріал, засвоєний вранці, все інше забувається. Не спізнюйтеся на іспит. Не вдягайтеся зухвало. Зрозуміло, те ж саме відноситься до косметики та біжутерії.

Отже, ви зайшли до аудиторії, взяли білет. Не потрібно супроводжувати перечитування питань репліками, наприклад, «ну все...» чи «клас!». Таким чином можете спровокувати конфлікт з екзаменатором, оскільки не знаєте особливостей його характеру і не можете передбачити його реакції. Сідайте на місце, заспокойтеся, зосередьтеся і спробуйте вникнути в зміст поставлених запитань. Для цього необхідно їх добре прочитати.

За час, відведений на підготовку (це 20-35 хвилин, рідше – 1 година), не намагайтеся записати детальну відповідь на запитання. Складіть докладний план, запишіть важливі визначення, формули, схеми. Готуючи конспект відповіді, не намагайтеся записати усе слово в слово. Відшліфуйте і зафіксуйте першу фразу своєї відповіді, яка повинна бути змістовною і стилістично бездоганною. У конспекті доречні також схеми і таблиці.

Пам’ятайте, що таблиці, плакати, довідкові дані, що знаходяться у вашому розпорядженні під час іспиту, – це ваші прямі помічники, тому що в них міститься значна частина інформації, необхідної для відповіді. Відповідь раджу починати з проголошення плану. У цьому випадку екзаменатор з перших же хвилин оцінить не тільки коло питань, що ви будете розглядати за білетом, а й вашу здатність логічно мислити і грамотно будувати відповідь.

Ваш виступ має бути логічним і послідовним. Демонстрація необмежених можливостей вашої пам'яті неодмінно повинна супроводжуватися узагальненнями, викладом закономірностей. Під час відповіді тримайтеся впевнено, але не зухвало, відповідайте чітко, але неголосно.

При сприятливому збігу обставин ваша відповідь на кожне питання не займе більше 5-7 хвилин. Можливо, ви справите таке сильне враження, що у екзаменаторів не виникне необхідності у додаткових питаннях!

Пам’ятайте, викладачі стомлюються на іспиті, і при впевненій відповіді є ймовірність, що незначні помилки не будуть помічені. Невпевнена і плутана відповідь, навіть якщо вона частково правильна, спонукує викладача задавати додаткові питання, з'ясовувати, наскільки глибоко ви розібралися в темі.

Склавши розгорнутий план відповіді, ще раз усе перевірте. Не поспішайте відповідати на задане запитання, намагайтеся зібратися з думками перед відповіддю. Розповідайте, по можливості, стандартно і просто, без експериментів, без бажання вразити викладача своєю оригінальністю, інакше викладач може вразити вас оригінальністю виставленої оцінки.

Намагайтеся відповідати повно, але досить коротко. Викладач, як правило, прагне якнайшвидше з'ясувати рівень вашої компетентності, і довга відповідь примусить його перервати вас, що може збити вас з думки, а ініціатива перейде до викладача. Але відповідь також не повинна бути надмірно стислою — ви не на допиті. Якщо ви допустили у відповіді неточність, не виправдовуйтеся, це не допоможе.

Проаналізуйте свою помилку, спробуйте показати викладачеві, що ця помилка випадкова і, принаймні, надалі ви її не допустите. Дотримуйтесь спокою. У такій ситуації тільки ясність і чіткість вашого мислення допоможе спростувати негативний ефект помилки.

Якщо не знаєте, як відповідати на запитання, не хвилюйтеся, спробуйте зібратися з думками. Згадайте все, що стосується даної теми. Не говоріть прямо, що не можете відповісти, це може бути помилкове відчуття. Почніть з того матеріалу, який знаєте, який найближчий до вашої теми.

Якщо відчуваєте, що екзаменатор збирається поставити оцінку нижче тієї, на яку ви розраховуєте, попросіть задати вам додаткові запитання. Це може і не спрацювати, але втрачати свій шанс не варто.

Якщо вам не зрозумілий текст задачі, не сподівайтеся на допомогу екзаменатора. Він має право давати пояснювання тільки тоді, коли текст умови надрукований погано. В інших випадках ви тільки дарма витратите час та налаштуєте негативно екзаменатора. Почніть вирішувати найлегші, на вашу думку, завдання. Як правило, порядок оформлення рішень неважливий. Не бійтеся незрозумілих на перший погляд завдань.

Насправді заплутана умова ще не говорить про його складність. Зберіться з думками та починайте працювати. У вас все вийде! Не зациклюйтеся на завданні, якщо воно не виходить. Спробуйте вирішити інше. Можливо, успіх у рішенні більш легкої задачі додасть вам упевненості, і ви зможете впоратися зі складним завданням.

Причин, чому абітурієнти не справляються з різними завданнями, досить багато. Але, мабуть, найпоширеніша — відсутність волі до перемоги. “Я вирішив вже три задачі, напевно, цього вже досить для трійки” чи “Я вже вирішив кілька задач і більш нічого зробити не в силах” – ці твердження хибні, оскільки вирішені завдання не обов’язково будуть правильними. Тому чим більше ви їх вирішите, тим більше у вас шансів отримати високу оцінку на іспиті.

Пам’ятайте, екзаменатор може бути співбесідником, а може бути ворогом і залежить лише від вас, яка з його сторін проявить себе під час вашої відповіді. Тож лише ви здатні спровокувати ту чи іншу поведінку екзаменатора. Для цього я пропоную скористатися наступними порадами.

Не мовчіть. Що б вам не сказали, про що б вас не запитали, вашою негайною реакцією повинна бути якась відповідь. Мовчання завжди розцінюється екзаменатором як ознака незнання і буде використовуватись проти вас. Не залишайте місця для пауз, говоріть.

Це буде свідчити про наявність певних знань, бажання думати над поставленим запитанням, уміння вийти із скрутної ситуації. Навіть якщо говоритимете не по темі, ваша відповідь буде ознакою загальної ерудованості, культури, і це сприйметься позитивно екзаменатором.

Якщо ви погано орієнтуєтеся в запитанні, яке вам дісталося на іспиті, намагайтеся висловити свою думку та окреслити загальні положення стосовно цього матеріалу. Цим самим ви можете спровокувати екзаменатора до дискусії, а у дискусії, як правило, народжується істина.

Тобто під час дискусії з екзаменатором, ви можете згадати те, що забули, а також вразите викладача своєю ерудованістю. Але не забувайте, що ви спілкуєтесь із зовсім незнайомою людиною і не знаєте особливостей її характеру. Тож будьте обережні, не дозволяйте собі говорити різко, перебивати екзаменатора, навіть якщо впевнені у своїй правоті.

Намагайтеся розсіяти увагу екзаменатора. Коли він цілком зосереджений на вашій відповіді, то буде помічати найдрібніші деталі і через будь-яку дрібницю буде давати вам зауваження.

Неуважність екзаменатора дозволить вам не зупинятися на деталях і представляти матеріал більш загально. Досягти цього можна за допомогою різних побічних факторів, наприклад, крутити в руках ручку, шелестіти аркушами паперу і таке ін.

Відповідайте впевнено, навіть якщо ви не знаєте матеріал досконало. Подумайте, адже екзаменаторові доводиться приймати декілька екзаменів у день упродовж кількох тижнів. Якщо ж він працює багато років у навчальному закладі, то можна уявити, як йому набридло слухати одне і те ж. Тож досить часто екзаменатори бувають неуважними, а якщо абітурієнт відповідає впевнено, то він може взагалі ігнорувати деталі відповіді.

Не дозволяйте собі нервувати, не допускайте, щоб екзаменатор загнав вас у кут. Якщо людина під час відповідального моменту розгублюється, то опонент сприймає це як сигнал до нападу. Звісно, це відбувається інстинктивно, і звинувачувати екзаменатора не слід. Отже, поводьтеся впевнено, дивіться екзаменаторові у вічі та покладайтеся на свою інтуїцію. У критичних ситуаціях саме вона допоможе вам зберегти самовладання.

І насамкінець, я хочу запропонувати вправу для розвитку інтуїції. Адже якщо ви не встигли як слід підготуватися, то вам залишається розраховувати тільки на шосте відчуття.

Виконуйте цю вправу на самоті. Сядьте зручно. Закрийте очі. Розслабтеся. Спробуйте відчути кожну клітину свого тіла. Не реагуйте на зовнішні подразники. Пригадайте, які предмети знаходяться в кімнаті, як вони розташовані. Відчуйте їх.

Наприклад, якщо це ваш письмовий стіл, уявіть, як прогинаються його полички під вагою книг, конспектів, зверніть увагу, що ви при цьому відчуваєте (біль, легкість, слабкість, тощо). Пригадайте, що знаходиться зараз у вас під ліжком, у шафі, уявіть це детально.

Далі в уяві спробуйте вийти за межі кімнати. Здогадайтеся, що робить зараз ваша мама, тато, сестра чи брат, чим грається ваша кішка чи собака, який автомобіль щойно проїхав повз ваш будинок. Головне у цій вправі – повністю розслаблене тіло, пригнічене мислення та пам’ять. Важливо не згадувати, що де знаходиться, а уявляти, передбачати.

Робіть цю вправу кожного дня протягом хоча б тижня і ви помітите, що здатні передбачити деякі події та здогадатися про те, чого раніше не знали.

Отже, бажаю успішно скласти вступні іспити та стати студентами обраних вузів.