Кількість захворюваних на COVID-19 стрімко зростає щодня, пандемія коронавірусу пішла на «друге коло», але українська влада намагається шукати позитивні моменти. Ще в травні було анонсовано план зі створення півмільйона робочих місць у різних сферах діяльності, а сьогодні, 16-го вересня, глава Мінекономрозвитку Петрашко заявив, що за цей час було працевлаштовано понад триста тисяч осіб.
Як стало відомо Jobs.ua, у своєму сьогоднішньому інтерв’ю Петрашко зазначив, що держава впевнено рухається до реалізації цього плану, наміченого ще навесні. Він нагадав, що з початком коронакризи українці масово втрачали робочі місця, а пік безробіття сягнув за позначку в п’ятсот двадцять тисяч осіб (звісно, мова про офіційно безробітних, а скільки ще неофіційно без роботи, він тактовно промовчав). Петрашко також зазначив, що зростання кількості безробітних припинилося і навіть спостерігається падіння їхнього числа. Він повідомив, що фонди зайнятості налічують близько чотириста п’ятдесят тисяч українських громадян, які не мають роботи.
Стосовно запуску програми з так званого часткового безробіття, головна ціль якої полягала в тому, щоб не звільняти працівників, а переводити їх в позицію часткової зайнятості, де держава компенсує виплати із зарплати, глава Мінекономрозвитку повідомив, що це рішення було дуже правильним та ефективним. Завдяки цій програмі державі вдалося зберегти багато робочих місць. Петрашко зазначив, що в рамках виконання цієї програми було здійснено виплати на суму 2,3 мільярдів гривень, що дозволило зберегти в перспективі роботу для триста сімдесяти тисяч людей. Також допомога активно надавалася ФОПам, які мають найманих працівників.
За його спостереженнями, в останні тижні заявки на участь в програмі суттєво зменшилися – аж в десять разів. Це означає, що люди отримали можливість працювати повний робочий день.
Але це не означає, що весняна криза не повернеться цієї осені. Тетяна Пташкіна, експертка з ринку праці, має невтішні прогнози: друга хвиля коронавірусної пандемії може повернути ситуацію на ринку праці до весняних показників. Свої слова вона мотивує тим, що якщо навесні люди змогли протриматися завдяки своїй фінансовій подушці, то зараз в них немає фінансового запасу, бо не було можливості його «наростити».
Та й трудова міграція зараз дуже ускладнена, що теж вкрай загострює й без того складну ситуацію на українському ринку праці. Експертка стурбована відсутністю чіткої стратегії влади на ринку праці, що в найближчому майбутньому може принести чимало проблем бізнесу, який не зможе отримати підтримку державних програм, тому що вони відсутні як такі. Тетяна Пташкіна також заявила, що не слід очікувати підвищення рівня зарплат. Українці менше здійснюють імпульсивні покупки, оскільки зайві фінансові витрати можуть наразі дозволити не так багато людей.
І все ж намагатимемося не втрачати позитивного настрою, адже все колись минає, і пандемія коронавірусу теж з часом піде на спад.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.