Бажане запрошення на співбесіду! А це значить, що ви переходите до важливого етапу, де вам необхідно справити враження на роботодавця. Зустріч із майбутнім роботодавцем в живу чи по скайпу здатна збити з пантелику навіть досвідчених здобувачів. Іноді вони губляться настільки, що здатні зіпсувати співбесіду. Провалити її дуже легко, адже потрібні слова зникають, мова стає кострубатою, а язик взагалі починає жити своїм життям і заводить розмову в глухий кут.
Якщо ви хочете отримати запрошення від роботодавця, дуже важливо на співбесіді відстежувати, що говориш та знаходити правильні слова та відповіді на незручні питання. Існують певні теми, на які краще не говорити, уникати чи зовсім не підіймати їх. Jobs.ua розкриває теми-табу для співбесіди та дає практичні поради, як вийти з каверзних розмовних ситуацій.
Підготовленість до співбесіди - 50% вашого успіху. Досить складно передбачити, які питання поставить роботодавець особисто вам, виходячи з тих даних, що ви надали в резюме чи портфоліо. Але можна передбачити та підготуватися до тих стандартних питань, що менеджери з персоналу задають всім. Проте навіть на них можна схибити та проколотися, сказати, щось не те. Чого ж не можна говорити на співбесіді?
Питати чим займається компанія роботодавця
Може виглядати досить дивним, проте HR-менеджери чують це питання досить часто. А це значить одне - здобувач прийшов на співбесіду непідготовлений. Він не шукав інформацію про компанію в інтернеті, не заходив на сайт і не розуміє, в якій галузі доведеться працювати. Така поведінка говорить про необдуманість рішень здобувача щодо пошуку роботи та побудови власної кар’єрної мапи.
Скаржитися на колишнього керівника
Дуже слизька доріжка, яка приведе до скептичного відношення щодо вашої кандидатури. По-перше, у роботодавця виникне уявлення щодо вас як до людини, яка постійно скаржиться, до того ж безпідставно. Така людина нікому не подобається. По-друге, виникнуть додаткові питання щодо причин вашого звільнення та саме такого відношення.
Казати, що вас звільнили
Наразі кадровики закривають всі звільнення за обопільною згодою. І це на руку багатьом здобувачам. У них є шанс опустити причини вашого фактичного звільнення і зосередити увагу роботодавця на вашому досвіді. Як тільки скажете, що були звільнені, посиплються питання чому та за яких обставин. Знову доведеться видумувати влучні відговорки, які будуть тільки пробуджувати у роботодавця бажання подзвонити в минуле місце роботи й розпитати про вас докладніше.
Казати, що ви чогось не знаєте
Ніколи не кажіть, що ви чогось не знаєте. Будь-які заперечення та відмови відповідати створюють негативний досвід взаємодії з вами. Ви забули, не пам’ятаєте, не можете зараз пригадати, але точно знаєте. Діалог в такому руслі допоможе зберегти позитивне спілкування та досвід з вашою кандидатурою.
Починати розмову з фінансового питання
Ніколи не починайте розмову з фінансового питання, адже це виглядає нетактовно й до того ж не всі деталі вашої роботи оговорені. Ви ще не знаєте яку роботу та в якій мірі вам доведеться виконувати. Тільки коли всі питання та деталі будуть обговорені з роботодавцем, приступайте до цієї теми. Найчастіше роботодавець сам підіймає це питання в кінці співбесіди.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?