Пожалуй, легче всего поступать в вуз тем, кто с детства видит себя в какой-то определенной роли – например, врача, учителя или юриста. Но таких, к сожалению, немного, в то время как большинство до последнего не могут решить, чего же они хотят и кем видят себя в будущем.
Не стоит тешить себя надеждой, о том, что в случае чего, можно будет устроиться не по специальности и делать то, что нравится, а не то, на что учился. Во-первых, первое время придется поработать именно по специальности, а значит мучить себя.
Во-вторых, кардинально сменить сферу деятельности, конечно можно, но это не так уж просто, как может показаться на первый взгляд, да и сделать это можно лишь в определенных рамках: так, экономист, например, сможет без особых потерь переквалифицироваться в, скажем, журналиста, а вот наоборот – без получения дополнительного образования не обойтись.
К сожалению, многие абитуриенты совершают одну и ту же ошибку: полагаются на мнение старших или товарищей, совершенно не прислушиваясь к себе. Или поступают в угоду им, забывая о своих желаниях. Но ведь речь идет о их жизни, а не жизни родителей или друзей, поэтому выбирая специальность нужно, прежде всего, определиться со своими желаниями, представить каким видится будущее и карьера.
Если же время уже поджимает, а прийти к какому-либо решению так и не удается, то можно воспользоваться услугами специалиста по профориентации. В зависимости от целей и задач существуют различные методы профориентации, самыми распространенными из которых являются специализированные тесты, посредством которых человек может определить оптимальную для себя систему деятельности (человек-человек, человек-природа, человек-техника).
Не меньшей популярностью пользуются методы "мысленного эксперимента", предполагающие, с одной стороны, план реальных действия, а с другой – вымышленных. Внешне это выглядит как обычная беседа, но в ее ходе происходит перемещение между абстрактными образами и понятиями, что в результате помогает самоопределиться. И, наконец, еще одна группа методов – игровые действия, проводимые профконсультатном.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.