Мова піде про педагогічну професія, яка відносно недавно з’явилася на ринку праці. ЇЇ представники займаються організацією індивідуального навчання як дітей, так і дорослих. Це, умовно кажучи, посередник між традиційним вчителем і дитиною. Про особливості цієї професії й про те кому вона підходить, розглянемо далі разом з jobs.ua.
Тютор (з лат. Tueor – піклуватися, оберігати) педагог-наставник, який супроводжує учня чи студента в процесі індивідуального навчання, аналізує інтереси, здібності й проблеми дитини, бере участь в розробці індивідуальних освітніх програм для своїх підопічних. Однак роль тьютора набагато більша, відповідальна і масштабніша, ніж проста допомога в отриманні освіти. Професія може підійти тим, кого цікавить психологія. Сьогодні ця професія стає актуальнішою й затребуваною, в якійсь мірі через особливості освітньої системи.
Цей вид діяльності в педагогіці хоч і новий, але знаходить своє призначення у багатьох напрямках: дитсадки, школи, інклюзивна освіта, дистанційне навчання, соціальна робота з проблемними сім'ями, коледжі та внз.
Тьюторство в освіті – це максимальна індивідуалізація навчального процесу, коли дитині дають знання і вміння, виходячи з її власних інтересів. Якщо традиційний педагог, навіть при індивідуальному підході, може інколи закрити очі на недбальство й недобросовісне навчання учня, то тьютор попри що має знайти до свого учня індивідуальний маршрут освоєння знань. Він допомагає йому сформувати навчальні інтереси, а в результаті – можливо, навіть, знайти своє покликання. Це особливе вміння.
В Європі подібна система широко використовується в вищих навчальних закладах, у нас вона теж знайшла застосування, але поки що тільки в школах. Хоча іноді це схоже на експеримент, оскільки дипломованих фахівців практично немає. Педагогічні вищі лише недавно почали готувати фахівців даного напрямку.
Бувають випадки, коли поруч з дитиною присутність тьютора життєво необхідна. Це частіше стосується інклюзивних шкіл і дитячих садів, їх відвідують і цілком здорові діти, й ті, кому потрібні особливі умови. Це діти з так званими обмеженими можливостями здоров'я.
В першу чергу, дитині потрібна фізична допомога. Наприклад, тим, у кого ДЦП, тьютор допомагає пересуватися, тим, хто погано чує допомагає засвоювати інформацію за допомогою спеціальної апаратури або мови жестів. Робота тьютора – це не щохвилинне обслуговування, адже він не нянька. Зі своїм підопічним він спілкується стільки, скільки це насправді необхідно, і тому може опікувати й приділяти увагу відразу декільком дітям в класі. Буває так, що тьютор потрібен лише на уроки чи заняття або просто час від часу, а буває так, що потрібно супроводжувати підопічного постійно. Головне завдання такого педагога – підтримувати у дитини прагнення до самостійності, щоб в подальшому вона могла жити звичайним життям серед однолітків.
В обов’язки тьютор-вихователя також входить координація роботи фахівців, до яких прикріплений його підопічний, – дефектологи, логопеди, психологи, інструктори. Правильна організація спільного навчання здорових і «особливих» дітей корисна і одним, і другим. Здорові діти звикають не ховатися від чужих проблем, і в майбутньому у них не буде бар'єрів у спілкуванні з інвалідами. Відповідно і діти-інваліди виростають повноцінними громадянами, готовими самостійно будувати своє життя серед людей.
Бажання допомагати – це ключова якість в цій професії. А з «особливими» дітьми – це безумовне прийняття їх такими, які вони є. В цій професії недопустимі дратівливість і владність.
Оскільки спеціальність тьютор належить до педагогічних професій, тому даний фахівець повинен знати педагогічні методики, зокрема індивідуального планування та навчального процесу. При роботі в інклюзивному дитячому садку або школі необхідні знання в галузі спеціальної (корекційної) педагогіки. Сучасний тьютор – це не просто посередник між дитиною й вчителем, це і наставник, і помічник, і друг.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?