Нормалізація робочого часу людини – важливий аспект життя сучасного суспільства. Стрімко розвиваючись, людська цивілізація потребує швидкого реагування на зміни, що трапляються в усіх сферах існування, зокрема таких ключових, як економіка.

Чітке розуміння того, як правильно організовувати роботу людини в усіх напрямках її діяльності не лише є запорукою максимальних результатів такої праці, а й призване допомогти людині, впорядкувати своє життя, як професійне, так й побутове.

Оскільки без певної допомоги та контролю з боку людини, в сучасному світі цивілізації, не можливе самостійне протікання будь-яких процесів, людський ресурс залишається найважливішим серед інших ресурсів та його треба берегти.

Від того, наскільки грамотним є розподіл часу людського життя, що має бути витрачений на працю, прямо залежить й вільний час людини, який вона витрачає на власний розсуд. Бажання надмірних здобутків з боку великих бізнесів та необхідність додаткових заробітків, що переслідує сучасну людину сьогодні – досить небезпечна суміш, без контролю спроможна, буквально, за лічені десятиріччя критично виснажити людину, та призвести до загрози зникнення її, як виду.

Недарма, держави на вищому рівні контролюють тривалість термінів, що людина присвячує роботі, а над тим, як розрахувати цей час, та зробити його максимально результативним, та водночас, мінімально шкідливим для здоров’я людини, вже не один десяток років працюють чимало наукових інститутів.

Не дивно, що такі норми час від часу мають вдосконалюватися та змінюватися, під впливом як нових можливостей високих технологій, так й завдяки новим та більш суттєвим навантаженням, що виникають в відповідно до руху прогресу.

Як працює Україна

Відповідаючи нормам та стандартам сучасної розвинутої держави, Україна також не залишається осторонь, та «тримає руку на пульсі» впроваджуючи необхідні зміни у питаннях нормування та тривалості робочого часу людини.

Сьогодні, ми маємо оновлений трудовий кодекс та низку інших положень, пов’язаних з контролем та нормативами праці в країні.

Так, лист рекомендацій від Міністерства соціальної політики України за номером 1133/0/206-19 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік», опублікований наприкінці минулого року, чітко регламентує основні положення розрахунків таких норм. Щоб не порушувати закони держави та не наражати на ризик власне здоров’я чи бізнес, слід серйозно ставитися до основних моментів розрахунку робочого часу, регламентованих листом Міністерства.

По-перше, треба запам’ятати, що згідно з ст. 50 КЗпП, сучасна й нормальна тривалість робочого часу працівників в Україні, не може перевищувати загальну кількість більш, ніж 40 годин на тиждень.

Враховуючи наявність святкових та вихідних днів, певної можливої необхідності та відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП, існує й окрема «скорочена тривалість робочого часу».

Така тривалість встановлюється, наприклад, для молоді, що працює:

• • віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;
• • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

При цьому, робочий час для учнів, які працюють одночасно з навчанням у вільний від навчання час, не може мати тривалість, що перевищує половини максимальної тривалості робочого часу, вказаної вище для осіб відповідного віку;

Також, скорочена тривалість робочого часу, встановлюється для працівників, які працюють на роботах, що мають шкідливі умови праці. У такому разі, тривалість робочого часу має становити не більш як 36 годин на тиждень.

Окремі категорії працівників, теж мають право на скорочення тривалості часу для роботи. До таких категорій потрапляють, наприклад, вчителі, лікарі та низка інших професій. Важливо, що така більш коротка тривалість робочого часу може бути встановлена (за рахунок власних коштів підприємств та організацій), наприклад, для жінок, які утримують малолітніх дітей віком до 14 років або дитину, що має категорії інвалідності.

Свята та загальна тривалість робочого тижня (згідно з кількістю його годин)

Розраховуючи баланс робочого та вільного часу, роботодавець має пам’ятати, що, «напередодні святкових або неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на годину в разі п'ятиденного та шестиденного робочого тижня». При цьому, напередодні вихідних тривалість робочого часу не може перевищувати п’яти годин, якщо мова йдеться про шестиденний робочий тиждень.

У той час, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, цій вихідний день має бути перенесений на наступний день, що йде після святкового або неробочого.

Такі рішення про перенесення робочих днів може приймати сам роботодавець, видаючи певний наказ чи інше документарне розпорядження. Законодавством також, не встановлюється єдина норма тривалості робочого часу протягом року. Нормативи можуть змінюватися залежно від довжини робочого тижня, що встановлено на підприємстві або в організації.

За умов наявності п'ятиденного робочого тижня, що має два вихідних (в суботу та неділю) та однакову тривалістю часу роботи протягом дня, зменшення тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, становитиме:

• • при наявності 40-годинного робочого тижня - 2002 години;
• • при наявності 39-годинного робочого тижня - 1957,8 години;
• • при наявності 38,5-годинного робочого тижня - 1932,7 години;
• • при наявності 36-годинного робочого тижня - 1807,2 години;
• • при наявності 33-годинного робочого тижня - 1656,6 години;
• • при наявності 30-годинного робочого тижня - 1506 годин;
• • при наявності 25-годинного робочого тижня - 1255 годин;
• • при наявності 24-годинного робочого тижня - 1204,8 години;
• • при наявності 20-годинного робочого тижня - 1004 години;
• • при наявності 18-годинного робочого тижня - 903,6 години.

Крім цього, робота не має проводитися на підприємствах, в організаціях та установах в такі визначені святкові дні та дні релігійних свят:

• • 1 січня - Новий рік
• • 8 березня - Міжнародний жіночий день
• • 1 травня - День праці
• • 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
• • 28 червня - День Конституції України
• • 24 серпня - День Незалежності України
• • 14 жовтня - День захисника України.
• • 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
• • 19 квітня - Пасха (Великдень)
• • 7 червня - Трійця.